Contribution to International Economy

  • Холодильне обладнання для зберігання охолодженого м`яса

Холодильне обладнання для зберігання охолодженого м`яса

Вступ…………………………………………………………………………….2

Холодильне обладнання для зберігання охолодженого м`яса……………….4

Висновки………………………………………………………………………..11

Список використаної літератури……………………………………………...12

 

ВСТУП

 

У побуті використовують різноманітні електричні прилади і машини. За способом перетворення електричної енергії побутові прилади ділять на електронагрівальні, електромеханічні і комбіновані. У електронагрівальних приладах електрична енергія джерела живлення перетворюється в теплову енергію, яка використовується для корисної роботи. У електромеханічних приладах (вони мають електродвигун і зазвичай називаються машинами) електрична енергія джерела живлення перетвориться в механічну енергію робочого органу приладу. Комбіновані прилади є сукупністю електромеханічної і електронагрівальної частин приладу.

У даний час промисловістю випускається достатньо широкий асортимент холодильного обладнання. Останніми роками пристрій холодильників зазнає істотні зміни завдяки широкому впровадженню мікроелектроніки. У виробництві холодильного обладнання все ширше застосовуються лінії автоматичної збірки за допомогою міні-роботів. Розширюється виробництво товарів з підвищеними функціональними можливостями. Безперервно удосконалюється асортимент у напрямі підвищення їх якості, збільшення тривалості дії. Велика увага приділяється дизайну електропобутових товарів, випуску виробів, відповідних сучасним напрямам моди[4,с.16].

Актуальність даної роботи полягає в тому, що різноманітність холодильного обладнання вимагає від товарознавця глибокого знання холодильного обладнання, принципів роботи їх механізмів і правил експлуатації. Враховуючи, що в даний час налічується декілька сотень моделей, що випускаються десятками заводів, споживачеві важко орієнтуватися при виборі холодильнику. Тому уміння і навики товарознавця в області асортименту і якості виробів цієї групи товарів так гостро необхідні на вітчизняному ринку.

Крім того, різна ціна і диференційований рівень доходу населення вимагають від фахівців магазина формування такого асортименту холодильного обладнання, при якому кожен покупець зміг би придбати необхідний для нього товар.

Тому метою даної роботи стало визначення та характеристика ассортименту холодильного обладнання для зберігання охолодженого м`яса, як зарубіжних так і вітчизняних виробників.

Відповідно до мети в ході роботи булі вирішені наступні завдання:

вивчення за літературними джерелами кон'юнктури ринку і промислового асортименту холодильного обладнання вітчизняного і імпортного виробництва;

вивчення методики і здійснення на практиці експертизи якості електропобутових товарів.

Визначення товарознавчої характеристика ассортименту холодильників


Холодильне обладнання для зберігання охолодженого м`яса

 

Якість м'яса визначається відповідно до вимог нормативних документів на кожний конкретний вид продукції (м'ясо яловичини охолоджене - ГОСТ 779-55, м'ясо свинини охолоджене - ГОСТ 7724-77, м'ясо баранини і козлятини - ГОСТ 1935-55).

Залежно від угодованості, тобто від ступеня розвитку м'язової тканини і підшкірних жирових відкладень, м'ясо худоби поділяється на категорії: яловичина, телятина, баранина та козлятина - на I і II категорії; свинина - на I (беконну), II (м'ясну - молодняк, обрізну), III (жирну), IV (промпереробку), V (м'ясо поросят)[10,с.33].

М'ясо яловичини відпускається в реалізацію у вигляді продольних півтуш і четвертин, свинини і телятини - у тушах і півтушах, баранини та козлятини - у тушах.

За термічною обробкою м'ясо поділяється на:

остигле - піддане після оброблення туш охолодженню не менше 6 годин до температури в товщі м'язів не вище 12 град.С;

охолоджене - піддане після оброблення туш охолодженню до температури в товщі м'язів на кістках від 0 до плюс 4 град.С; поверхня м'яса покрита підсушеною шкірою, м'язи пружні;

підморожене - піддане підморожуванню і має температуру в стегні на глибині 1 см мінус 3 - мінус 5 град.С, а в товщі м'язів стегна - 0 - плюс 2 град.С. При збереженні температура по всій поверхні повинна бути мінус 2 - мінус 3 град.С;

заморожене - піддане заморожуванню до температури в товщі м'язів не вище мінус 8 град.С.

Температура охолодженого м'яса перед завантаженням у камеру холодильника має бути не вище 4 град.С.

Температура у товщі м'язів м'яса вимірюється термометром скляним рідинним (не ртутним), умонтованим у металеву оправу згідно з ГОСТ 28498-90.

Для вимірювання температури охолодженого м'яса від кожної партії відбирається не менше чотирьох півтуш. Температуру вимірюють у товщі м'язів стегнової частини на глибині не менше 6 см.

Температура охолодженого м'яса не повинна перевищувати 4 град.С.

Охолоджене м'ясо з температурою у товщі м'язів 0-4 град.С зберігають у підвішеному стані в холодильних камерах при швидкості руху повітря не більше 0,2 м/с, температурі 0 град.С - мінус 1 град.С та відносній вологості не менше 85%. Охолоджене м'ясо також можна зберігати підвішеним в універсальних контейнерах, які встановлюються у 2-3 яруси за висотою залежно від висоти камери. Конструкції холодильних камер мають забезпечувати підтримання заданого температурно-вологісного режиму та відповідні санітарні умови зберігання продтоварів. Конструкції холодильників повинні задовольняти діючі будівельні норми і правила, мають бути обладнані згідно з "Правилами пожарной безопасности при эксплуатации зданий и сооружений на предприятиях Организации п/я А-1442", затвердженими наказом Організації п/я А-1442 від 02.08.88 N 130 (далі - Правила пожежної безпеки при експлуатації будівель та споруд на підприємствах Організації п/я А-1442), іншими нормативно-правовими актами[11,с.25].

Операції щодо розміщення продуктів у камерах зберігання, а також вантажно-розвантажувальні операції з приймання та відпуску м'яса та м'ясних продуктів повинні проводитися згідно з відповідною технічною документацією.

Серед завантаженням камери холодильника вестибюлі, платформи та інші приміщення, обладнання приводяться у технічно справний стан і експлуатуються у суворій відповідності до санітарних правил для холодильників.

Холодильники забезпечуються відповідно до технологічних карт транспортними засобами, обладнанням та інвентарем, вагами та технологічним обладнанням, таропакувальними матеріалами для покриття штабелів м'яса та навішування брезентових штор на двері та ліфтові прорізи. Піддони, бруски та рейки, забруднені або з наявністю плісняви, очищаються та підлягають дезінфекції.

Камери холодильника після повного їх звільнення від продуктів та вестибюлі підлягають дезінфекції; у необхідних випадках підлога миється, а стіни біляться. Після дезінфекції проводиться дослідження повітря на мікробіологічну зараженість. З метою недопущення псування продуктів гризунами систематично вживаються заходи щодо дератизації камер.

Приймання камер холодильників після належної підготовки та дезінфекції проводиться комісією, призначеною керівником підприємства.

Усі робітники холодильника та робітники, що зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, повинні бути забезпечені санітарним та спеціальним одягом за встановленими нормами[8,с.34].

Усі камери обладнуються датчиками для дистанційного вимірювання температури на центральному пульті, що встановлений у машинному відділенні холодильника.

Крім того, кожна камера холодильника забезпечується перевіреними вимірювальними приладами, а саме: одним термометром і одним приладом для вимірювання вологості повітря, установленими на підставках заввишки 1,4-1,5 м між штабелями або на площадці за вантажними дверима.

Прилади встановлюються з урахуванням забезпечення доступу до них та захисту від можливих пошкоджень під час виконання вантажних операцій. Скляні термометри повинні мати дерев'яну або металеву оправу.

Регулювання температурно-вологісного режиму при зберіганні товарів у камерах холодильників здійснюється згідно з Положенням про порядок підтримання оптимального температурно-вологісного режиму, лабораторного та санітарного контролю на підприємствах Держкомрезерву України, затвердженим наказом Держкомрезерву від 10.04.96 N 47 (далі - Положення про порядок підтримання оптимального температурно-вологісного режиму, лабораторного та санітарного контролю на підприємствах Держкомрезерву).

Силова та освітлювальна електропроводка холодильників виконується згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017. Освітлення робочих місць у виробничих приміщеннях має відповідати чинним нормам та правилам.

Освітлювальні прилади повинні мати захисні ковпаки для запобігання випадкам попадання на продукти осколків скла.

Терміни придатності охолодженого м'яса та м'ясних продуктів зазначаються у супровідних документах щодо якості і безпеки (документах про якість, сертифікатах відповідності тощо)[12,с.32].

Строк придатності охолодженого м'яса наведений у таблиці:

Вид м'яса

Температура зберігання, град.С

Термін зберігання у добах з урахуванням транспортування

Яловичина охолоджена

-1

16

Свинина охолоджена

-1

12

Баранина та козлятина

__

згідно з документами товаровиробника

 

Ринок холодильного устаткування останніми роками стрімко розвивається. Основні споживачі холодильного устаткування - це власники магазинів, супермаркетів, інших підприємств торгівлі і громадського харчування. Серед сучасного устаткування, особливе місце займають холодильні шафи, основне призначення яких - зберігання швидкопсувних продуктів.

В даний час на ринку пропонуються десятки різновидів холодильних шаф. Вибір відповідної холодильної шафи є складним і відповідальним завданням.

Холодильні шафи розрізняють по декількох параметрах:

по місцю застосування (торговий зал або підсобне приміщення)

за способом охолоджування (з природною або примусовою циркуляцією охолодженого повітря)

по місцю розташування компресорно-конденсаторних блоків (з верхнім або нижнім агрегатом) корисному об’єму , матеріалу, кількості полиць і іншим ознакам.

Шафи доречно використовувати як в невеликих магазинах (площею до 300-400 кв.м.), так і в супермаркетах.

До основних переваг холодильних шаф відносяться :

відносна компактність

можливість пересувати його при необхідності

просте підключення

відносно невисока вартість.

Виділяють три групи по температурному режиму усередині охолоджуваного об’єму :

среднетемпературниє (температура вище 0°С)

низькотемпературні (температура нижче 0°С)

комбіновані (-5.+5).

Діапазон температур у першої групи устаткування складає від 0.+1°С до +10°С. У другої групи температурний діапазон роздільний на ряд піддіапазонів: -4…- 12°С -18…-25°С і ін. Винні холодильні шафи розраховані на температурний діапазон від 10 °С до 18 °С.

Холодильні шафи призначені для експлуатації при температурі навколишнього середовища до + 27 . +40 С0 і відносній вологості повітря 40 - 80 %. Це дозволяє використовувати холодильні шафи не тільки в магазинах, підприємствах громадського харчування і підсобних приміщеннях торгових крапок, але і в приміщенні професійних кухонь з підвищеною температурою і вологістю[9,с.41].

Для жорстких умов кухонь краще всього підходять шафи з неіржавіючої сталі. Вони стабільно працюють при підвищених температурах, володіють високою міцністю і стійкістю до корозії.

Всі моделі холодільлних шаф розділяються по конструкції дверей на шафи з металевими (або суцільними) і з скляними дверима. Шафи з скляними дверима найчастіше використовуються в магазинах самообслуговування і служать для демонстрації охолоджуваних продуктів. Шафи з глухими дверима використовуються, як правило, для зберігання товарного запасу.

Шафа може бути обладнана орними дверима або дверима-купе. Вибір типу дверей залежить від геометрії приміщення, наявності місця для відкриття дверей[7,с.16].

Холодильні шафи можуть бути обладнані системами примусового або статичного охолоджування, а також системою автоматичного відтавання. Оскільки для багатьох продуктів примусове вентилювання означає усихання і втрату зовнішнього вигляду - дана функція визначається виглядом і упаковкою продуктів, які зберігаються в шафі.

Поза сумнівом, на нашому ринку холодильного устаткування представлений вельми різноманітний модельний ряд холодильних шаф. Багатий вибір дає і дизайнерам, і технологам можливість підібрати оптимальну модель холодильної шафи будь-якої складності.

На Українському ринку представлені холодильники майже 20 торгових марок: „Норд”, „Атлант”, „Стинол”, „Снайге”, ARDO, Indesit, Iberna, LG, Samsung, Ariston, Zanussi, Candi, Whirlpool, Electrolux, Bosh, Siemens, Liebherrt,Rainford та інші.

Вітчизняний „Норд” є традиційним лідером у сегменті дешевих холодильників. Такий холодильник непогано виглядає і поряд з холодильниками з дальнього зарубіжжя – має привабливий дизан, зручний, надійний, торгова марка досить відома споживачам. Але вже у середній ціновій категорії лідером є білоруський „Атлант”. Тому за словами Олега Дрюпіна, голови відділу маркетингу ЗАО „Норд” зараз готується випуск і активна рекламна компанія нової моделі вітчизняного холодильника, що буде позиціонуватись дещо дорожче.

В Україні продукується 11% холодильників - на підприємствах Донецька /модель "Норд"/, Дніпропетровська /модель "Дніпро"/, Василькова /модель "Кристал"/.

Важливою характеристикою холодильника є його енергоспоживання, класи якого, від А до G, нанесені на енергетичну наклейку приладу.

Невірно думати, що для вимірювання цієї величини досить включити холодильник в мережу, записати свідчення лічильника і перерахувати їх на рік роботи приладу. Споживання енергії залежить від багатьох чинників: зовнішньої температури, настройки терморегулятора, завантаження камер, необхідності заморожування продуктів, частоти відкриття дверець, роботи системи автоматичного розморожування і навіть від розташування продуктів усередині камер. Напруга живлення холодильника також може відрізнятися від номінальних 220  В (230  В для європейських моделей).

 

 


Висновки

 

Обрана тема роботи є актуальною, оскільки конкурентоспроможність є найважливішою ринкової характеристикою товару, що забезпечує його переваги на ринку та сприяє успішному збуту в умовах конкуренції.

У роботі проведено комплексний аналіз сучасного стану ринку холодильного обладнання для зберігання охолодженого м`яса  в Україні, проаналізовано структуру асортименту холодильників та оцінку їх якості

При виборі холодильника споживач, звичайно, не в змозі провести глибокий аналіз всіх функціональних особливостей покупки. Деякі параметри, наприклад, температура зберігання, є обов'язковими і їх підтвердженням є, скажімо, маркіровка «зірочками». Енергоспоживання холодильників відбите в енергетичній наклейці, зокрема у вигляді цифрових даних, там же може указуватися рівень шуму. Деякі дані можна знайти в інструкції до виробу в розділі «специфікації», зазвичай в кінці книжки.


СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

 

Беляев М.И. Оборудование предприятий общественного питания.  Том. 3. Тепловое оборудование. – М.: «Экономика», 1990.

Ботов М.И., Елхина В.Д., Голованов О.М. Тепловое и механическое оборудование предприятий. – М.: Академия, 2002.Гуляев В.А., Иваненко В.П., Исаев Н.И. и др. Оборудование предприятий торговли и общественного питания. Полный курс: Учебник для студентов ВУЗов. /Под ред. проф. В.А. Гуляева/ - М.: ИНФРА, 2002.

Золин В.П. Технологическое оборудование предприятий общественного питания. - М.: ИРПО; Академия, 2000.

Улейский Н.Т., Улейская Р.И. Механическое и тепловое оборудование предприятий общественного питания. Ростов н/Д: Феникс, 2000.

Черевко А.И., Попов Л.Н. Оборудование предприятий общественного питания. Том. 2. - М.: Экономика, 1988.

Лунин О.Г., Вельтищев В.Н., Калошин Ю.А. и др. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: Пищевая промышленность, 1990.

Чедаев А.С. Оборудование предприятий общественного питания. Учебно-практическое пособие для студентов. – М.: МГУТУ, 2004.

Кирпичников В.П. и др. Справочник. Механика. Общественное питание. – М.: Экономика, 1990.

Гуляев В.А., Исаев Н.И., Крысин А.Г., Пеленко В.В. Оборудование предприятий торговли. Учебное пособие в 4-х частях. – СПб., ТЭИ, 1994.

Парфентьева Т.Р. и др. Оборудование торговых предприятий. – М.: ИРПО, Изд. центр «Академия», 2000.

Кавецкий Г.Д., Филатов О.К., Шленская Т.В. Оборудование предприятий общественного питания. – М.: Колосс, 2004.

Флауменбаум Б.Л. Лемаринье К.П., Самсонова А.Н. и др. Учебник для студентов ВУЗов. Технология консервирования плодов, овощей, мяса, рыбы. – М.: Колосс, 1993.

Романов А.А. и др. Справочник по технологическому оборудованию рыбообрабатывающих производств. Ч. 1. – М.: Пищевая промышл. 1979.

Чупахин В.М. Технологическое оборудование рыбообрабатывающих предприятий. Учебник для ВУЗов. - М.: Пищевая промышленность, 1976.

Справочник технолога плодоовощного консервного производства (под ред. Рогачева В.И.) - М.: Пищевая промышленность, 1983.

Аминов М.С. и др. Технологическое оборудование консервных и овощесушильных заводов. Учебник для студентов ВУЗов. – М.: 1996.

 



Другие работы по теме: