Contribution to International Economy

  • Властивості економічних термінів у текстах журналів

Зміст

 

Вступ  3

Розділ 1. Загальнотеоретичні проблеми сучасної термінології 6

1.1. Поняття “термін”, “термінологія”, “економічний термін” у сучасному мовознавстві: історія виникнення та значення  6

1.2. Класифікація фінансово-економічної термінології 9

1.3. Термінологізація та детермінологізація в економічній термінології 15

1.4. Словотвірні особливості сучасної економічної термтології 17

Розділ 2. Особливості вживання сучасної фінансово-економічної термінології в журналі «Економіка»  20

2.1. Передумови прямого /переносного використання економічних термінів у сучасному журнальному тексті 20

2.2. Метафоризація як процес семантичної трансформації економічної термінолексики  22

2.3. Екстра- та внутрішньолінгвістичні параметри комунікативних змін термінів економіки в журналі «Економіка»  26

2.4. Семантико-стилістичні властивості економічних термінів у текстах статтей журналу «Економіка»  29

Висновки  34

Список використаних джерел  37

 


Вступ

 

Актуальність теми. У зв’язку з набуттям українською мовою державного статусу виникла нагальна потреба подальшої розбудови власне української термінології, стандартизації наявних у ній одиниць і вивчення умов їх функціонування в різних мовних ситуаціях.

Питання теоретичних проблем термінознавства, походження та розвитку окремих терміносистем, особливостей функціонування термінів розглядалися у працях Г.О. Винокура, О.О. Реформатського, Д.С. Лотте, О.С. Ахманової, М.М. Баскакова, Т.С. Канделакі, П.Й. Горецького, В.П. Даниленко, В.М. Лейчика, О.В. Суперанської. Новітні вітчизняні теоретичні дослідження представлено в розробках Комітету наукової термінології при НАНУ, відділу термінології Інституту української мови НАНУ, працях І.М. Кочан, Г.П. Мацюк, Т.І. Панько, Л.М. Полюги, Л.О. Симоненко, О.О. Тараненка, Б.П. Михайлишина, Г.В. Чорновол та ін.

Необхідність детального вивчення української термінолексики зумовлюється тим, що, по-перше, сучасна вітчизняна термінологія є ще не досить глибоко досліджена, по-друге, існує потреба багатоаспектного аналізу всіх складників лексичної системи української мови, дослідження особливостей їх структури, взаємозв’язків та функціонування.

Сучасні економічні терміни – об’єкт, що привертає увагу й інтерес кожного, починаючи від пересічної особистості, яка щоденно отримує значну кількість інформації економічного змісту, часто з використанням запозичених понять, і закінчуючи фахівцями, професійно пов’язаними з цією термінолексикою. Незважаючи на ряд праць про економічну термінологію, все ще існує чимало проблем, які потребують детального і всебічного висвітлення. Актуальність теми визначається необхідністю поглибленого вивчення комунікативно-стилістичного функціонування фінансово-економічних термінів з метою подальшої їх стандартизації й кодифікації. Дослідження саме такого типу є позитивною тенденцією для всієї термінології в цілому, оскільки найменш вивченою залишається саме проблема функціонування економічних термінів у текстах, в тому числі й публіцистичних.

Метою курсової роботи є дослідження новітньої фінансово-економічної термінолексики в текстах періодичного видання «Економіка».

Виходячи з поставленої мети, в роботі було поставлено такі завдання:

– уточнити й доповнити зміст та обсяг понять “економічний термін”;

– розглянути лексикографічний стан у галузі економічної термінології в діахронічному аспекті;

– проаналізувати ступінь адекватності використання певних фінансово-економічних термінолексем сучасними друкованими виданнями;

– розробити класифікацію вживаних у сучасній публіцистиці економічних термінів та проаналізувати кожну з виділених груп, об’єднаних загальносемантичними характеристиками, спільністю контексту;

– дослідити семантичні перетворення, що відбуваються в фінансово-економічній термінології під впливом публіцистичного контексту, втрату спеціальними одиницями специфічних особливостей слова-поняття.

Об’єктом дослідження є сучасна фінансово-економічна терміносистема.

Предмет дослідження становить її комунікативно-стилістичне функціонування в сучасному українському періодичному виданні «Економіка».

Матеріал дослідження – фінансово-економічні терміноодиниці, виділені у процесі вибірки з видання жураналу «Економіка».

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувався переважно описовий метод, що дає змогу класифікувати й узагальнити мовні факти. Частково використовувався порівняльний метод, оскільки унормування економічних термінів у галузевих словниках аналізується в діахронічному аспекті. Певною мірою залучено елементи статистичного методу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній на основі значного фактичного матеріалу зроблено спробу всебічного дослідження сучасної української фінансово-економічної терміносистеми. Основним критерієм нормативної одиниці в журнальному тексті вважаємо критерій функціональної доцільності терміна.

Теоретичне і практичне значення роботи. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні й доповненні лінгвістичних характеристик основних понять термінології. Ключові положення курсової роботи можуть бути використані для подальшої розробки теорії взаємодії груп лексики в українській мові. Практичне значення праці полягає у виробленні рекомендацій щодо застосування спеціальних (економічних) термінологічних одиниць у неспеціальному контексті, що нині є досить важливим, оскільки спостерігається великий різнобій і неунормованість використання термінів у журнальних статтях.

Структура курсової роботи визначається завданнями та методикою дослідження. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг курсової роботи становить 30 сторінок.

 


Розділ 1. Загальнотеоретичні проблеми сучасної термінології

 

1.1. Поняття “термін”, “термінологія”, “економічний термін” у сучасному мовознавстві: історія виникнення та значення

 

Сучасна українська економічна термінологія почала формуватися ще в період Київської Русі з розвитком торгівельних відносин, пройшовши шлях від понять ремесел, цехових майстерень до одиниць сучасних міжнародних торгівельних стосунків: вено, выкоупати, гостьба (виїзна торгівля), гривьна, грошь, добытъкъ, доходъ, дългъ, заимъ, заимодавьць, закладъ, казна, коупити, кγпець. Заслуговує на увагу той факт, що вже в пам’ятках XVIII ст. трапляються терміни з додаванням демінутивних суфіксів, які надають спеціальній одиниці виразного емоційно-експресивного забарвлення. За такої умови лексеми набувають якісно нового функціонального навантаження з вираженням позитиву чи негативу (залежно від контексту): дєнєжкі, грошики; монєтки [24, с.6-7].

Більшість із зазначених лексем і стали тією основою, на якій протягом наступних століть формувалася система термінів ринкової економіки. Деякі з таких одиниць функціонують досить обмежено, у той час як інші ще з самого початку стали базою для утворення словотвірних гнізд і термінів-словосполучень: гроши ® грошикъ, грошовый, грошъ; восковыи гроши, врочныи гроши, готовыи гроши, зьменнии гроши; коупити ® коуплєнина, купля, купьць [23].

Дослідження запозичених термінів у галузевих терміносистемах на всіх етапах їх розвитку засвідчує значну варіативність цього процесу в різних мовах. Так, на початку ХХ ст. в українську економічну термінологію активно входять терміни з німецької мови, що пояснюється постійними перекладами праць провідних німецьких економістів того часу В. Навроцьким, С. Подолинським, І. Заневичем й особливо І. Франком та Лесею Українкою. З останніх десятиліть ХХ ст. й донині сучасна англійська мова через свій міжнародний статус фактично є основним донором економічної термінології.

Формально весь запозичений пласт термінів зі структурного погляду можна поділити на дві великі групи: 1 – терміни з повним структурним збігом (дзеркально відбивають структуру терміна з мови-джерела: маркетинг ← англ. marketing, лізинг ← англ. leasing, каса ← нім. die Kasse); 2 – терміни з частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта (рентабель-н-ість – нім. die Rentabili-tдt) [23, с.7].

Одним з видів запозичень, статус яких в українському термінознавстві дискусійний, є існування кальок та процесів калькування, що пояснюється двома причинами. По-перше, кальок у мові набагато менше, ніж звичайних запозичень, і, по-друге, їх важко виявляти, оскільки критерії, за якими слово слід кваліфікувати як кальку, не є чіткими. Свого часу дослідники української мови початку ХХ ст. оцінювали це явище як різко негативне (І. Огієнко). Пізніше ставлення до процесу калькування стає більш толерантним [25].

Основною відзнакою кальок є нехарактерність їх зовнішнього прояву в мові – за структурою, фономорфологічним оформленням. Порівняно з кінцем ХІХ – початком ХХ ст., коли переважали економічні словотвірні кальки з німецької мови (Selbstkosten – собівартість, Kostenanschlag – кошторис), нині в українській мові превалюють семантичні кальки, основним джерелом яких є англійська мова (причому переважно в її американському варіанті) – shadow economy, shadow business, shadow cabinet, shadow capital ® тіньова економіка, тіньовий бізнес, тіньовий кабінет, тіньовий капітал.

Деякі групи лексики особливо активні у формуванні стійких словосполучень, які за походженням є кальками. Значну групу такого типу в економічних терміносполуках формують прикметники на позначення кольору. Практично всі кольори в системах спеціальної лексики мають переносне значення. Частина таких значень – це результат впливу іншомовних одиниць. Так сполучення чорний ринок є калькою нім. Schwarzmarkt, сірі дилери калька англ. grey dilers, сірий ринок – англ. grey market (сполучення з прикметником сірий функціонують на позначення напівлегальних осіб, операцій та структур в економіці), “зелені” в знач. “долари” – англ. “greens”, “блакитні осколки” – англ. “blue chip” [13].

Економічний термін – це слово або словосполучення, що позначає певне поняття суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства [23, с.4]. Це спеціальне найменування, що має просту або складну формальну структуру (слово чи словосполучення), співвідносне з певним поняттям з галузі економіки, у семантичній структурі якого неодмінно наявна сема „економічний”.

Система фінансово-економічних понять, що є об’єктом нашого дослідження, пройшла довгий шлях розвитку, але процес творення понять у ній відзначався певною стихійністю [23, с.4]. Такий перебіг подій зумовлювався рядом як лінгвістичних (розвиток мови, міжмовні процеси, зникнення певних понять – і відповідно перехід економічних термінів до розряду історизмів, архаїзмів, поява нових понять – і відповідно неологізмів), так і екстралінгвальних чинників (розвиток економіки, вплив терміносистеми мови тієї країни, з якою співпрацювала Україна – німецької мови на початку ХХ ст. або англійської на його кінець, перехід від однієї системи господарювання до іншої тощо).

 

 


1.2. Класифікація фінансово-економічної термінології

 

На основі існуючих у лінгвістиці підходів до вивчення структурно-семантичної системи мови ми зробили спробу охарактеризувати економічну термінологію за допомогою наведених нижче класифікацій.

1. Лексико-семантична класифікація фінансово-економічної термінології.

На сучасному етапі розвитку економічну термінологію можна поділити на такі лексико-тематичні групи:

а) назви осіб, що займаються економічною діяльністю: акціонер, маклер, менеджер, брокер, хелпер, хеджер, чартист, фінансист, чекодавець, чекотримач, цедент, форфейтер, трейдер, інвестор, кредитор, комівояжер;

б) назви математичних показників: коефіцієнт придатності основних фондів, коефіцієнт покриття, коефіцієнт використання обладнання, коефіцієнт ліквідності банків, індекс вартості життя, індекс заробітної плати, індекс паритету, індекс цін, людино-година, людино-день, індекс Доу-Джонса, валютний коефіцієнт;

в) назви організацій, що займаються фінансово-економічною діяльністю: Міжнародний банк реконструкції та розвитку + Міжнародна асоціація розвитку = Світовий банк, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Європейсъкий інвестиційний банк, Міжнародна асоціація зі страхування кредитів, Міжнародний валютний фонд, Центральна розрахункова палата, холдинг-компанія;

г) назви економічних процесів: інфляція, інвестування, кредитування, інкасація, тарифікація, індексація, інкасо, холдинг, факторинг, трейдинг;

ґ) назви фінансових паперів: вексель, акція, облігація, ваучер, акредитив, кошторис, баланс;

д) назви банківських та фінансових політик і систем: дефляційна політика, валютна політика, дисконтна політика, кредитно-грошова політика, фіскалъна політика, ямайська валютна система;

е) назви грошових одиниць країн світу: гривня (Україна), ат (Лаос), бир (Ефіопія), гелер (Словаччина і Чехія), грош (Австрія, Польща), дет (Македонія), драхма (Греція), ескудо (Португалія), ієна (Япошя), к’ят (М’янма), лек (Албанія), соль (Перу), халал (Саудівсъка Аравія), хао (В’етнам), цзяо (Китай);

ж) назви нормативних документів і законів: бюлетенъ курсу іноземної валюти, закон грошового обігу, закон святкових днів, закон Коперника-Грешема, закон економії часу, закон зростання потреб, закон попиту і пропозиції, закон народонаселення, закон нерівномірності економічного розвитку.

2. Структурні типи фіансовоекономічної термінології

За будовою економічні терміни не є однорідними. Їх можна поділити на такі групи:

а) однослівні: каса, інтвестувати, бізнес, аванс, імпорт, лотерея, внески, власністъ, концерн, підприємство, пролонгація, спонсор, ціна, штраф, ціноутворення, кредит, пасив, пеня, самоокупність, стопінг, тариф, тендер;

б) лексичні одиниці, утворені шляхом аппозитивного складання (лотерея-алегрі, рахунок-фактура, премія-брутто, банкгарант, банк-дилер, банк-емітент, банк-кореспондент, бланк-ваучер, брокер-аутсайдер) чи з препозицією атрибута (бланко-векселъ, брутто-ставка, брутто-баланс, брутто-прибуток, бізнес-план, брутто-відсотки, брутто-дохід, соло-вексель, кіп-ефект, товаро-гроші, холдинг-компанія, суперкомісія, гіперінфляція), такі лексеми кваліфікуються як терміни, ускладнені прикладкою, чи як бінарні структури, компоненти яких пов’язані між собою сурядним зв’язком;

в) терміни-словосполучення:

двокомпонентні: ножиці цін, фінансова криза, сальдовий баланс, преміальні акції, емісійний баланс, податкова декларація, номінальна вартість, “відмивання” грошей, капітальні вкладення;

трикомпоненті: карткова система рахівництва, тарифи оплати праці, облік використовування кредитів, зарахування зустрічної вимоги, гарантовані цінні папери, рентабельність акціонерного капіталу, мінімізація фінансових ризиків, лідерство в цінах;

чотирикомпонентні: підтримування потужності чинного підприємства, капітальний ремонт основних фондів, преміальна система заробітної плати, захисні елементи паперових грошей;

п’ятикомпонентні: звіт про фінансово-майновий стан підприємства, індекс купівельної спроможності грошової одиниці, квота в міжнародному валютному фонді, коефіцієнт забезпечення відсотків за кредитами.

Серед економічних термінів нерідко можна зустріти й такі, що мають більшу кількість компонетів. За досліженнями мовознавців, терміносполучення є одним з основних способів термінологічної номінації, їх кількість у фінансовій галузі становить понад 78% [27, с. 3].

3. Лексико-семантичні процеси в межах економічної терміносистеми

Властивими економічній термінології є і такі явища, як полісемія, метафоризація, омонімія, антонімія, синонімія.

Фінансові терміни, як і загальновживані слова, розвиваються й можуть поступово набувати нових значень, одне з яких залишається первинним, а на його основі створюються інші значения – переносні. Так, термін “ваучер”, по-перше, означає грошовий підтверджувальний документ (наприклад, оплачені рахунок-фактура, рахунок або квитанція), розписка; по-друге, документ, що засвідчує надання кредиту, оплату; по-третє, державний приватизаційний цінний папір; по-четверте, контрольний талон [18, с. 101]. Це явище називається полісемією і є загалом небажаним для термінологічної лексики, оскільки призводить до плутанини.

Окремо можна виділити досить численну на сьогодні групу метафоричних найменувань, характерними для якої є такі терміни: “втеча” від грошей, “гроші гарячі”, “голод” грошовий, гроші “дешеві”, гроші “дорогі”, жива праця, паперове золото, акція “голосуюча”, валюта “м’яка”, “відмивання” грошей, каса чорна, заморожені одиниці, “черпалка” (брокерська фірма), “повітряна яма” (про цінні папери), “метелик” (ділерська стратегія), “ділити диню” (розподіляти дивіденди), облігація “рай і пекло”, облігація “пропащий ангел”.

Помітною також є група лексем, що утворилася від жаргонізмів, і закріпились як терміни, оскільки зафіксована словниками: ведмеді, бики, червона риба, диня, бичачий ринок, бутерброд з маслом, велике табло.

Явище омонімії трапляється дуже рідко. Наприклад, омонімами є терміни кредит – права сторона бухгалтерского рахунка і кредит – передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Антонімами є такі слова, як дебет (ліва сторона бухгалтерского рахунка) і кредит (права), експорт – імпорт, готівковий розрахунок – безготівковий розрахунок, гроші “дешеві” – гроші “дорогі” тощо.

Синонімія виникає найчастіше таким шляхом: до терміна іншомовного походження із часом добирається відповідник, утворений на рідномовному ґрунті: процент – відсоток, бюджет сім’ї споживчий мінімальний – прожитковий мінімум, заповіт – духівниця, розрахунки платіжними дорученнями – розрахунки дорученнями на оплату, “гів ап” – знижка, бізнесмен – підприємець, аванс – завдаток, банкрутство – неспроможністъ, кредитор – позикода- вець, парітет –рівновага.

4. Класифікація економічної термінології за походженням:

а) 19% фінансово-економічної термінології становлять власне українські слова (до речі, економічна термінологія одна з небагатьох систем, які мають так мало власних термінів): борг, боржник, вартістъ, взаємозалік, викуп, витрати, відрахування, готівка, гроші, дохід, заборгованістъ, заощадження, позика, рахунок, каса, мито, прибуткувати, застава, зайнятість, послуги, постачалъник, торгівля;

б) 8% – це слова-гібриди, тобто такі, що складаються з двох коренів, один з яких є власне українським, інший – запозиченим: векселедавець, векселетримач, жиронаказ, жиророзрахунок, грантодавець, квазіціна, самофінансування, самоліквідність, самофінансування, субрахунок, фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, євроринок;

в) решту 73% становить лексика, запозичена з різних мов світу.

Отже, за джерелом запозичення економічні терміни можна поділити на вісім основних груп:

1) група латинських запозичень є найчисленнішою – 31,52%: актив, акцепт, дебет, девальвація, депонент, депозітор, доміцилъ, емітент, індексація, локо, ліквідність. Тут слід звернути увагу на те, що більшість слів цієї групи запозичені усним шляхом, вони майже повністю асимілювалися й увійшли до складу економічної термінології;

2) запозичення з французької мови – 16,28%, з якої власне франиузькі запозичення становлять 12%: аваль, аванс, авуари, ажур, віремент, гарант, жетон, кадастр, коносамент, контрактація.

Слова, які прийшли в українську мову через посередництво французької з латинської – 3,89%: аверс, акредитив, акцизи, бордеро, валоризація, кореспондент; а також з італійської – 0,39%: банкрутство.

3) запозичення з англійської мови. Вони також поділяються на власне англійські - 7,78%: доларизація, дисконт, демпінг, бакси, бартер, бізнес, брокер, інсайдер, кейнсіанство, кліринг слова, що потрапили до складу української мови через посередництво англійської з латинської, – 0,78%: імпорт, інвестор (хоч інвестиії нім. – з лат., а інвестувати – англ. з нім.); зі старофраниузької – 0,39% (варант) та німецької – 0,39% (інвестувати).

4) слова, які походять з італійської мови, і у свою чергу, поділяються на три підгрупи:

– власне італійські – 7%: а-конто, авіста, дизажіо, жиро, інкасатор, камбіо, лаж;

– запозичені італійською мовою з латинської – 1,17%: валюта, каса, конфетті (елемент захисту паперових грошей);

– запозичені італійською мовою з арабської – 0,39%: карат;

5) слова, запозичені з німецької:

– власне німецькі – 1,56%: вексель, декорт, індосат, корн;

– запозичені німецькою мовою з латинської – 2,33%: біржа, дамно, інвестиції, комітент, “макулатура”;

– запозичені німецькою мовою з італійської – 0,78%: жирант, індосант;

6) запозичення грецькі. Їх кількість становить приблизно 2,72%: базис, економія, іпотека, нумізмат;

7) слова, запозичені з іспанської мови – 0,39%: ембарго;

8) запозичення з голландської мови – 0,39%: лаг.

Класифікація за джерелом запозичення розроблена найбільш повно, але не є, як уже було зазначено, єдиною можливою. Запозичення можна також поділити на основі того, який аспект слова є новим для мови-реципієнта. За цим принципом запозичення поділяються на фонетичні, кальки, семантичні та запозичення словотвірних елементів.

Класифікувати запозичення можна також за ступенем асиміляції: повністю асимільовані, частково асимільовані, тобто такі, що залишилися іншомовними за вимовою, написанням чи граматичними формами, а також частково асимільовані, що позначають поняття, пов’язані з культурно-історичними цінностями та географічними особливостями інших держав і такі, що не мають українського еквівалента.


1.3. Термінологізація та детермінологізація в економічній термінології

 

Між термінами та загальновживаною лексикою відбувається постійний обмін: терміни входять до складу загальномовних одиниць і навпаки, слова загального вжитку змінюють деякі свої характеристики й стають термінами.

Термінологізація– це збагачення фонду термінології наявними мовними одиницями загальнолітературної мови в процесі вторинної номінації.

Нові значення виникають різними шляхами, в яких істотну роль відіграють метафора, метонімія, синекдоха. Так, наприклад, із загального значення виникає спеціалізоване внаслідок метафоричного переосмислення суті лексичної одиниці: “Гавань – природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден; місто з природною або штучно зробленою стоянкою для суден” [1] Þ “Гавань податкова – держави й регіони з низькою або нульовою ставкою прибуткового податку для приватних осіб і корпорацій та податку на збільшення ринкової вартості капіталу”; “Канібалізм – а) людожерство; б) (перен.) нелюдська жорстокість, звірство, варварство” [1] Þ “Канібалізація – просування на ринок нового продукту або послуг з повним усвідомленням того, що вони будуть руйнувати ринок існуючого продукту або послуг, пропонованих даним виробником”; “Оболонка – а) те, що накриває або окутує, оповиває що-небудь ззовні, з поверхні; б) покривна частина окремих органів, частин організму; в) (перен.) зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст” [1] Þ “Оболонка – компанія, акції якої котируються на фондовій біржі, але яка не веде господарської діяльності”. В останній парі слів простежується і явище так званої ретермінологізації – переходу терміна з однієї галузі в іншу: зі значення а) загальновживаного слова ® виникає значення б), що має суто біологічне спрямування; ® далі виникає значення економічне [26, с.5].

Отже, у процесі термінологізації загальновживане слово стає терміном біології, а далі при взаємодії різних термінологічних груп окремих галузей науки одиниця зі складу біологічних термінів перейшла до термінологічної системи економіки. Однак нерідко практично неможливо визначити, система термінів якої науки була донором терміна (крім тих випадків, коли запозичуються ключові одиниці, які в певній науці існували з самого початку її розвитку, як, наприклад, в економіці було запозичено один з ключових термінів математики скаляр. У цьому випадку немає сумнівів, яка наука виступала джерелом запозичення).

Часто відбувається перехід загальновживаного або фразеологічного словосполучення до розряду термінів у якості так званих професійних висловлювань: “Жирний кіт” – у “ризиковому” фінансуванні – фінансуюча фірма, яка дістає надвисокий прибуток; “Зняття вершків” – установлення високої ціни на певний товар з метою швидко окупити виробничі й маркетингові затрати; “Золоті наручники” – трудовий контракт, що прив’язує управляючих до фірми; наприклад, схема участі в прибутках компанії, що зумовлює виплату значної винагороди тільки через кілька років роботи менеджера.

У процесі постійного й загального вживання спеціальних одиниць носіями мови значення та ознаки термінів втрачають чітку регламентованість. Процес наближення терміна за всіма ознаками до загальновживаного слова має назву детермінологізації. Цей процес відбувається тоді, коли спеціальна одиниця починає набувати ознак звичайного слова: втрачає суворо визначену системність, однозначність і набуває емоційно-експресивного забарвлення тощо: “дивіденд – частина прибутку, отримана акціонерним товариством, що підлягає розподілу серед акціонерів (власників акцій)”. У сучасній мові термін вживався спочатку в спрощеному термінологічному значенні, а нині дивідендами часто називають будь-які прибутки, незалежно від їх походження й напрямку (наприклад, дивіденди політичні).

1.4. Словотвірні особливості сучасної економічної термтології

 

З давніх часів до кінця XX ст. лексико-семантичний спосіб термінотворення поступово втрачає продуктивність; набуває ваги синтаксичний спосіб термінотворення, поширення якого дає змогу точніше передати видові термінологічні поняття: акцизный збір, дати в позику, взяти в заставу.

Серед інших словотворчих засобів у термінотворенні значною активністю відзначається морфологічний спосіб (суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний), суть якого полягає в поєднанні афіксальних морфем з мотивованою основою слова. У кожній галузевій термінології української мови складається певна система словотворчих засобів, яка, з одного боку, відповідає загальним нормам словотвору, а з іншого – має свою морфологічну спеціалізацію. У фінансово-економічній термінології морфологічна спеціалізація виражається в регулярності передачі однотипних понять за допомогою однотипних словотворчих засобів і моделей. Наприклад, для найменування ознак та властивостей предметів і явищ при термінотворенні використовують суфікс -ість (ліквідність,конвертованість, платоспроможність, кредитоздатність), для утворення назв дій і процесів уживаються суфікси -ння (акцентування, страхування, асигнування, депонування) й -ація (інкасація).

Словотвірні засоби термінологічної номінації поширюються й на композитні термінологічні утворення, проте такі термінологічні одиниці в українській фінансовій терміносистемі фіксуються досить рідко. Це, в основному, складноскорочені слова, що за морфемним складом тотожні відповідному синонімічному словосполученню: зарплата (заробітна плата), ощадкаса (ощадна каса), бухоблік (бухгалтереький облік), госпрозрахунок (господарсъкий розрахунок), держбанк (державний банк), фінвідділ (фінансовий відділ). Ширше представлені випадки поєднання основоскладання та суфіксації: позикоодержувач, чековласник, віродавець, векселеодержувач.

Таким чином, у сучасній економічній термінології простежуються певні тенденції подальшого розвитку. Спробуємо охарактеризувати найпомітніші з них.

1. Сьогодні українська економічна думка, дедалі природніше вписуючись у світові інтеграційні процеси, потрапляє під англомовні термінологічні впливи, запозичуючи (інколи досить механічно й недоцільно) разом з відповідними поняттями та категоріями їхню словесну форму і входячи, як раніше в російськомовне, так тепер в англомовне поле залежності. Дехто з науковців, виробників, економістів і фінансистів-практиків, журналістів вважає, що, інтернацюналізуючи таким чином нашу термінологію, ми збагачуємо її, полегшуючи собі шлях до економічного прогресу.

2. Другою, не менш помітною тенденцією еволюції економічної терміносистеми є зміни способів номінації спеціальних понять: від переважно лексико-семантичного способу творения термінологічних одиниць, продуктивного в староукраїнській мові XIV–XV ст. і діловій староукраїнській мові XVI–XVII ст., до утворення складених термінів на сучасному етапі розвитку української мови. Складені терміни як лексико-граматична єдність характеризуються функціональною стабільністю і цілісністю їх семантичної структури.

Позитивним процесом є заміна багатокомпонентних терміносполучень синонімічними, зокрема такими, що мають меншу кількість складових компонентів: золотий вміст грошової одиниці – золотий паритет, політика бюджетної експансії – бюджетна експансія, валюта з обмеженою конвертацією – валюта частково конвертована.

3. Останнім часом спостерігається активне використання іншомовних морфем у сполученні з українськими коренями й навпаки – використання іншомовних слів як базових похідних, утворених за допомогою питомих морфем; унаслідок цих процесів утворюються гнізда однокореневих слів - тінь, тінізацфя, тіньовик; бартер, бартеровий, бартеризація; біржа, біржовий, біржовик; валюлюта, ватний, валютник. Узагалі, засвоєння українською мовою іншомовних слів відбувається активно, що вказує на ширше, ніж у попередні часи, функціонування літературної мови, її активне вживання.

4. Зміна семантики слів, утворення семантичних неолопзмів – явище менш помітне, але не менш значуще для розвитку словникового складу мови. Нерідко ці зміни відбуваються одночасно зі зміною стилістичної маркованості слова, його стилістичною переорієнтацією. Переносні значения здебільшого з’являються в усному вживанні, фіксуються в засобах масової інформації. Наприклад, слово тінь набуло значення “нелегальна економічна діяльністъ” і утворило ряд похідних не тільки з економічним, а й політичним значениям (тіньовий уряд, тіньовий кабінет, тіньовий ринок, тіньова політика, тіньова економіка).

Отже, можна зробити висновок про те, що з інтенсивним розвитком новтніх інформаційних технологій економічна термінологія перебуває в стані постійного розвитку й вдосконалення, і з огляду на це вимагає систематичного й детального опрацювання.


Розділ 2. Особливості вживання сучасної фінансово-економічної термінології в журналі «Економіка»

 

2.1. Передумови прямого /переносного використання економічних термінів у сучасному журнальному тексті

 

Економічний термін, перебуваючи поза контекстом, у типовому чи нетиповому контексті, зможе виконувати свої функції лише за умови, що буде відома його належність до економічної терміносистеми.

Аналіз матеріалу дозволяє вести мову про різноманітність функціонального використання економічних термінів у сучасних друкованих виданнях. У сучасній журнальній пресі активно функціонує ряд економічних терміноодиниць як власне українських, так і запозичених. Виділяються їх дві найзагальніші групи: терміни, використовувані в прямому значенні (тобто у своїй номінативно-дефінітивній функції), і терміни, що використовуються в переносному значенні, з набуттям емоційно-експресивного забарвлення.

Наповнення текстів економічного спрямування спеціалізованими поняттями полегшує спілкування авторів з читацькою аудиторією. Після прочитання тексту читач часто включає такі терміни до свого активного словникового запасу.

У прямому значенні в журнальних текстах терміни вживаються у двох варіантах – з розкриттям їхньої суті або без нього.

До загальнозрозумілих і часто вживаних термінів економіки відносимо: ціна, валюта, виробництвo, вклад, тендер, дивіденди, індустрія, бартер, рентабельність та ін.:

1) Розвиток туристичної сфери позитивно вплине на економічне зростання виробництва, зокрема, предметів споживання, агропромислового комплексу, спортивно – оздоровчих баз, розвиток дорожнього будівництва та транспорту, підприємств торгівлі і харчування, закладів культури тощо (Журнал «Економіка», №1, 2010).

2) Проблеми функціонування туристичної індустрії широко висвітлюються в сучасній економічній літературі. Зокрема, слід відмітити наступних вітчизняних дослідників: Чухно А., Демура Т., Ґудзь П., Вороніна Л., Мацола В., Євдокименко В., а також роботи багатьох російських вчених – економістів (Журнал «Економіка», №1, 2010).

Часто термін використовується з поясненням його суті:

1) Зокрема, Л.Л. Антонюк, вважає, що нововведення – це інновація, яка впроваджена у господарську практику і якісно відмінна від попереднього аналогу [1]. Євтушевський В.А. основною відмінною ознакою інновації від нововведення визначає отримання комерційного ефекту [13] (Журнал «Економіка», №1, 2009).

2) На нашу думку, інновація (на мікрорівні) – це кінцевий результат інноваційного процесу, який призвів до якісних змін у будь-якій сфері діяльності підприємства (Журнал «Економіка», №1, 2009).

3) Туристична сфера – це галузь, яка при порівняно невеликих витратах може дати великий прибуток, поповнити державний бюджет. Адже оборотність капіталу у цій галузі у 4 рази вище, ніж у середньому в інших розвинутих галузях світового господарства. При цьому витрати на створення одного робочого місця в інфраструктурі туризму в 20 разів менші, ніж у промисловості (Журнал «Економіка», №1, 2010).

 

 


2.2. Метафоризація як процес семантичної трансформації економічної термінолексики

 

У межах кожного стилю особливості метафори змінюються відповідно до конкретних умов її функціонування. На відміну від денотативної метафори наукової мови, публіцистична метафора вирізняється перш за все оцінною спрямованістю. Фактично, вона апелює до наявного в реципієнта досвіду з метою через асоціацію досягти комунікативного ефекту. Семантичну модель метафори можна уявити таким чином (див. рис. 2.1):

 


1            

 

 


                   2

 

 

 

 

                               3

Рис. 2.1. Семантична модель метафори у журнальному тексті

 

На цій схемі цифрами позначено:

1 – метафоричне сполучення,

2 – неметафоричне сполучення,

3 – лексема “зіткнення” вихідного та похідного значень.

Метафора – це відношення між певними класами семантичних одиниць, які займають певну позицію в метафоричному та неметафоричному сполученнях. Причому це явище проявляється у двох основних видах:

а) повне – людина з’їла хліб / інфляція з’їла гроші;

б) часткове – тут водяться величезні акули / зібрались акули бізнесу.

У першому випадку відбувається повний збіг вихідного та похідного значення лексем; у другому – відбувається порівняння значень за однією з ознак (акула як хижа тварина, що пожирає слабших за себе, та акула в значенні “бізнесовець, який веде нечесну гру, не вибираючи засобів для досягнення мети”).

Можна визначити декілька основних груп метафоричного використання економічних термінів, хоч ця класифікація є досить умовною. Виділені групи вказують на основні напрямки значеннєвого переносу економічних термінів у процесі їх метафоризації, пов’язані з різними діями, процесами, професійною спрямованістю тощо: антропометричний напрям, архітектура і будівництво, військова справа, медицина спорт, природа та ін. Їх об’єднано за ключовою лексемою та частиномовною належністю: семантичним центром виступає економічний термін-іменник – N-тип (у досліджуваних текстах вони мають пріоритетне місце) або економічний термін-прикметник – Adj-тип:

1) антропометричний напрям метафоризації: "батько гривні" (В. Ющенко); Запровадження концепції, яка не враховує досвід інших країн, ляже важким тягарем на плечі слабкої економіки України (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

2) метафоризація економічного терміна (ЕТ), зумовлена сполучуваністю з лексикою архітектури та будівництва: Ми повсякчас відстежуємо появу нових ринкових ніш і таких, що тільки мають виникнути; Гривню не випустять із валютного коридору; Цей вал, вважають фахівці, поставить українську жарівку (лампочку) на один ціновий щабель з російською продукцією (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

3) військова лексика як джерело метафоризації ЕТ: Гривня витримала психологічну атаку учасників ринку; НБУ при потребі готовий підтримати гривню своїми інтервенціями; На тлі великої війни здаються нібито дрібничками маленькі “бізнесові” війни; Ринок має стати полігоном, на якому будуть відпрацьовуватися нові моделі взаємостосунків між владою і представниками малого бізнесу (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

4) поєднання понять медицини та економіки в процесі метафоризації: У декого ж виявлялося взагалі неправильне ставлення до власного економічного здоров'я; Наступним якісним стрибком у розвитку ЗАТ має стати грошова ін'єкція від інвестора, який за 8 млн. грн. купить 10% акцій Трускавецькурорту; Із зазначеного самонищителів явний фінансовий суїцид над собою творили 60% закладів громадського харчування; Інакше паніка пошириться на інші країни, і світова економіка ризикує опинитись у глибокій депресії (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

5) метафоризація ЕТ у поєднанні з лексикою побуту: Великий банк може стати справжнім "фінансовим супермаркетом" для своїх клієнтів, надаючи їм широкий спектр послуг; На вас тут з 12.00 до 15.00 чекає вівсяна бізнес-каша загальною вартістю 20 грн. (гумористичний ефект – у тексті йдеться про вартість бізнес-ланчів у одному із закладів харчування Києва.); Його лібералізація вигідна лише тим грошовим мішкам, які володіють потужними підприємствами та великим маєтками; І бюджетний “пиріг” теж доцільно ділити не просто “на душу населення”, а виходячи з конкретних умов (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

6) лексика зі сфери довкілля, фауни і флори як джерело метафоризації ЕТ: Вперше за роки незалежності гігант важкої промисловості став власністю західного стратегічного інвестора, який не має "офшорного" коріння. Український клієнт повинен звертатися до дилерів Forest Alliance Ukraine, а не до сумнівних дрібних фірм-одноденок, що завозять наш папір обхідними стежками (пор.: у ентомології – метелики-одноденки); Одними з перших для протистояння ринковій стихії згуртувалися директори держпідприємств, утворивши КПП (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

7) метафоризація ЕТ при поєднанні зі спортивною лексикою: Нині стартує бюджетний марафон; Однак безальтернативність НБУ як основного гравця і твердість його курсової політики примусили ринок заспокоїтися; Гривня встановила черговий рекорд, ревальвувавши протягом тижня на 130 пунктів (за даними журналу «Економіка») і т. п.;

8) науково-технічна лексика як джерело метафоризації ЕТ: "Двигуном" емісії нових карток в Україні, як і раніше, залишається укладання договорів на зарплпатне обслуговування з корпоративними клієнтами; Поки що вони (перевіряючі) констатують: на цьому підприємстві відпрацьовувався новий механізм для системного перекачування коштів (за даними журналу «Економіка»).

 

 


2.3. Екстра- та внутрішньолінгвістичні параметри комунікативних змін термінів економіки в журналі «Економіка»

 

У сфері функціонування економічні терміни часто набувають конотативного забарвлення внаслідок поєднання їх зі специфічним контекстом чи засобами загальновживаної мови, які використовуються для створення емоційно-експресивного ефекту.

Поляризованість семантики економічних термінів у періодиці. Однією з основних особливостей функціонування економічних термінів на сторінках газет є варіювання їхнього змісту, надання додаткового конотативного забарвлення і як наслідок – розміщення на вартісно-оцінній шкалі. В основі розмежування конотативно забарвленої спеціальної лексики лежить тричленна шкала оцінки: “позитивне (+)”, “нейтральне (0)”, “негативне (–)”. Переважна більшість проаналізованих нами прикладів тяжіє до нижнього поділу з оцінкою негативу (–). Крім того, досить часто залежно від авторської мети економічні терміни рухаються по шкалі від (+) до (–) і навпаки, що теж відбиває варіативність у використанні спеціальної лексики в журнальних текстах: На нашу думку, це найкраща торгова марка (“Рошен”) на ринку кондитерських виробів України  → (+) / З імені відомого бізнесмена зробили розкручену торгову марку, якою тепер і прикривають свої далеко не ідеальні у правовому плані справи (за даними журналу «Економіка»).

Одним з прикладів фономорфологічних змін спеціальних одиниць у текстах періодики є використання неправильних, “перекручених” форм економічного терміна, в основному з метою досягнення іронічного, сатиричного звучання публікації. Оказіональне поєднання морфем у спеціальних одиницях не обмежується наданням слову емоційно-експресивного забарвлення та економією мовних засобів. Поява оказіоналізмів у сфері економічної термінолексики в журналі зумовлюється прагненням будь-якими засобами привернути увагу читача до тексту публікації: То хто ж конкретно намагається "при-х-ватизувати" наш рідний домен?; Пильнуйте, щоб інвестиція не стала спершу ін-свис-тицією, а тоді інквізицією для вас! Підозріло співзвучні слова (за даними журналу «Економіка»).

Словотворення. При аналізі словотворення привертають увагу такі морфемні варіювання в системі економічних термінів, де емоційна маркованість лексем виражається в певному наборі морфем (наприклад, суфікси -в-, -ечк-, -ач-, -ок- тощо): Він проникливо і влучно висловився про низький, примітивний, вульгарний, заангажований на грош-в-і рівень цих передач; Час від часу трохи грош-ен-ят підкидали родичі, та скільки можна жити за чужий рахунок; У ситуації виявилися задіяними не тільки фірм-ач-і, а й високі особи, які вважають за краще не "світитися" (за даними журналу «Економіка»). Окремо стоять нечисленні випадки використання префіксальних морфем і творення вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників. Це пояснюється набагато меншою здатністю префіксальної морфеми надавати емоційно-експресивного забарвлення спеціальній одиниці порівняно із суфіксом: Хай живе український ПДВ, най-педевешніший у світі! (за даними журналу «Економіка»).

Часто трапляються випадки оказіонального творення нових лексем від термінів:

– ЕТ + невластивий для термінотворення афікс: Уряд визнав, що в тін-із-ац-ії економіки винні не підприємці, а умови, в які їх поставлено (за даними журналу «Економіка»);

– ЕТ, що вживається переважно в однині, для характеристики множинних явищ: Поки новоспечений начальник мехзагону розбирався в дебетах-кредитах, розбирався що й до чого, у святу неділю навіть запчастини з ремонтних майстерень ПМК вивезли на нове місце (за даними журналу «Економіка»);

– творення складних та складноскорочених іменників від ЕТ: Турбізнесмени в один голос відзначають прямий зв'язок зростання інтересу до мандрівок зі стабілізацією економічного життя в державі (бізнесмени, що займаються туристичними компаніями) (за даними журналу «Економіка»).

Поєднання економічних термінів з прикметниками. Конотативне навантаження у сполученнях такого типу можуть мати як головний, так і залежний компонент. Засвідчено непоодинокі випадки, коли внутрішня семантична характеристика ад’єктива є позитивною (+), при поєднанні з ЕТ переміщується по оцінній шкалі в абсолютно протилежному напрямку й надає спеціальній одиниці негативного звучання пор.: дружній (заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі тощо) –→ дружнє слово (+) / Після такого “дружнього” інвестиційного кроку компанія ледь не збанкрутувала (за даними журналу «Економіка»).

 

 


2.4. Семантико-стилістичні властивості економічних термінів у текстах статтей журналу «Економіка»

 

Випадки авторського поєднання економічного терміна зі словами інших лексичних груп у публіцистичних текстах має на меті якнайвлучніше описати певне економічне явище, спрямувати думку читача в потрібному авторові напрямку (читач часто мимоволі пристає на позицію того, хто пише той чи інший текст), сприяє появі різних конотацій у семантичному полі спеціальної лексеми. У певних комунікативних ситуаціях, очевидно з метою “стилістично принизити” те чи інше явище автори вдаються до поєднання власне економічного терміна з елементами розмовної лексики, вульгаризмами, варваризмами, сленгом, жаргоном: бізнесова тусівка, совкова приватизація, що зумовлює виникнення в семантиці економічної терміноодиниці емоційно-оцінного компонента, найчастіше негативного.

а) Поєднання економічного терміна з різними групами розмовної лексики:

– ЕТ + сленг або жаргон: Вибираючи для своїх ошуканських гастролей розкручену "торгову марку" – управління у справах захисту прав споживачів, фальшиві ревізори розраховували на широке поле діяльності; Підприємцеві було запропоновано 565 галонів цього сприту за зниженою ціною, за що й було "відстібнуто" 800 доларів (за даними журналу «Економіка»);

– ЕТ + розмовна, просторічна лексика: Може вже завтра ніхто не захоче забрати ці вражі долари й по 2 грн., доведеться потім здавати один до одного; За даними Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) деякі інвестиційні компанії просто ... розтринькали свої кошти (за даними журналу «Економіка»);

– ЕТ + діалектна одиниця: Хтось під спілчанською вивіскою став консалтинговою фірмою, заробляючи грубі гроші; Економіка США потребує копняка у вигляді скорочення податків (за даними журналу «Економіка»).

б) Поєднання економічного терміна з розгорнутим емоційно-оцінним контекстом:

А взагалі, як добре іноді буває плентатися в хвості економічного прогресу; Паніку на ринку здіймають найчутлівіші інвестори, а це здебільшого західні портфельні інвестори, тобто спекулянти (іронічність досягається через нібито нормативне тлумачення економічного терміна словом "спекулянти", яке має негативний відтінок); Якщо до вас прийшов банківський кодекс щастя – не викидайте його: впишіть зміни, перепишіть 450 разів, відправте до Верховної Ради – і вам буде щастя (за даними журналу «Економіка»).

в) Явище стильової трансформації з використанням економічних термінів як спеціальний стилістичний прийом:

– модифіковане фразеологічне висловлювання + ЕТ: Цілком легальний бізнес податківці оголошують підпільним, щоб залатати дірки в бюджеті; Загальновідомо, що левова частка вкладів на кодовані рахунки здійснюється у ВКВ; У світі фінансів. За останніми даними, тридцять срібняків у всі часи були вільно конвертованою валютою (переробка біблійного сюжету: "тридцять срібняків Іуди", тобто ціна зради) (за даними журналу «Економіка»);

– крилатий вислів з ЕТ: "Участь – гроші – участь", і далі немає жодного романтизму у цьому процесі (перероблений закон грошового обігу, виведений К. Марксом: "товар – гроші – товар"); Гроші, відмиті у "Експрес-Контракті", ніколи не пахнуть (за основу взято вислів Веспасіана) (за даними журналу «Економіка»);

– назви та вислови літературних творів з ЕТ: "Зелена миля" банку "Україна": нею мають пройти клієнти агропромбанку (у заголовку з ЕТ використано назву роману відомого автора жахів С. Кінга "Зелена миля". У творі так називають коридор, який проходить засуджений на смертну кару до кімнати з електричним стільцем. Автор статті проводить паралель з тими проблемами, які чекають на клієнтів банку. Однак вважаємо, що в цьому випадку прийом може не досягти стилістичного ефекту, оскільки твори вищезазначеного автора відомі переважно молоді, а не орієнтовані на найширший читацький загал); Всі успішні підприємства, перефразовуючи Толстого, схожі одне на одного, кожне лежаче лежить по-своєму (автор статті використовує першу фразу з роману Л. Толстого "Анна Кареніна": "Усі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива – нещаслива по-своєму". Позитивним є той момент, що автор указує на джерело запозичення, у такому випадку комунікативної мети тексту буде досягнуто, оскільки читач має “відправну точку”, на основі якої можна провести пералелі) (за даними журналу «Економіка»);

– рекламний слоган з ЕТ: Гривня – неповторний стійкий курс (утворено за аналогією до реклами жувальної гумки "Орбіт – стійкий неповторний смак") (за даними журналу «Економіка»);

– прислів’я та приказки з ЕТ: Бюджет по осені планують,



Другие работы по теме: