Contribution to International Economy

  • Економічне виховання шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….2

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи економічного виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки……………………………………………………………………...4
Особливості економічного виховання учнів ПТНЗ……………………..4
Стимулювання та корекція поведінки як ефективний метод у процесі економічного виховання учнів ПТНЗ……………………………………6
Висновки до теоретичного розділу……………………………………………….9

ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ПТНЗ з економічного виховання на тему «Економічний брейн-ринг. Аукціон знань» ………11

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………19












ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти наголошено, що система освіти має забезпечувати формування трудової і матеріальної життєтворчої мотивації, активної громадянської та професійної позицій; навчання основних принципів побудови професійної кар‘єри і навичок поведінки в сім‘ї, колективі і суспільстві, системі соціальних відносин і, особливо, на ринку праці.  
На сучасному етапі розбудови України, формування її економіки на ринкових засадах, вдосконалення суспільних відносин і виховання національно свідомих громадян особливо актуальною стає проблема економічного виховання населення взагалі, підростаючого покоління зокрема.
Перехід до ринкових відносин вимагає вміння практично застосовувати економічні знання, використовувати їх у процесі будь-якого способу організації виробництва – від державного підприємства до приватного бізнесу. Практичні знання з економіки лежать в основі підприємництва, дозволяють самостійно приймати рішення, дають змогу відкрити свою справу.
В економічному житті суспільства беруть участь усі його члени, в тому числі й учні, хоча вони ще безпосередньо не вступають у виробничі відносини. Свідома й активна участь сучасної учнівської молоді в економічному житті та діяльності в майбутньому вимагає вже на рівні навчання послідовного здійснення її економічного виховання в загальній системі виховної роботи, забезпечення формування в неї економічної культури як результату діяльності людей у сфері економічного життя, нагромадження суспільством економічного досвіду і економічних знань [9].
З огляду на це Державна національна програма «Освіта», розглядаючи шляхи реформування змісту підготовки, передбачила ознайомлення їх з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності, формування в них техніко-технологічних і економічних знань, вироблення практичних умінь та навичок, необхідних для залучення їх до продуктивної діяльності та оволодіння певною професією.
На основі економічного виховання формуються такі особистісні якості, як бережливість, заощадливість, господарність, необхідні не лише у виробничо-економічній діяльності, а й у стосунках поза сферою матеріального виробництва, у щоденному житті. Тому така підготовка молоді є важливою умовою підвищення продуктивності праці, забезпечення наукового рівня господарювання, активності громадян в управлінні виробництвом.
Значні потенційні можливості в плані економічного виховання школярів притаманні практично всім навчальним предметам. Але особлива роль у цьому відношенні відводиться трудовому навчанню і пов’язаній з ним суспільно корисній, продуктивній праці, профорієнтації та позакласній виховній роботі трудового спрямування.
Дослідженням проблеми економічного виховання молоді опікуються представники різних галузей знань: філософи вивчають гносеологічний аспект економічного виховання; економісти розглядають виховання як істотний фактор формування сучасного економічного мислення особистості; психологи розглядають проблеми економічної психології; педагоги досліджують зміст і методику економічної освіти й виховання учнів. 
Об’єкт дослідження – економічне виховання учнів ПТНЗ.
Предмет дослідження – економічне виховання шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та перевірці економічного виховання учнів шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки.





ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи економічного виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки
Особливості економічного виховання учнів ПТНЗ
Державна національна програма «Освіта» передбачає докорінне реформування всіх ступенів освіти, в тому числі – змісту, форм і методів здійснення економічної підготовки учнівської молоді. 
Економічна підготовка молоді включає в себе економічне виховання і економічну освіту. 
Економічне виховання – це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток економічного мислення через формування економічних знань, умінь і навичок, виховання економічно значущих якостей особистості тощо. Основу економічного виховання особистості учня складає економічна освіта. 
Економічна освіта учнівської молоді на сучасному етапі має такі основні цілі: 
Ознайомлення з основами економічної теорії і прикладних економічних дисциплін (основами бізнесу, підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу тощо). 
Формування в учнів економічного мислення. 
Формування вмінь і навичок приймати обґрунтовані рішення. 
Проведення професійної орієнтації в галузі економічної, правової, підприємницької діяльності та розвиток підприємницьких здібностей учнів. 
Економічна підготовка учнівської молоді здійснюється в загальноосвітніх і професійних навчальних закладах. 
В умовах планової економіки та відсутності альтернативних державній форм власності не існувало об’єктивної потреби у впровадженні економічної підготовки учнів. Така їх підготовка в основному забезпечувалася у процесі трудового навчання і позакласної роботи. 
Економічна грамотність сьогодні стала невід’ємною складовою освіти громадянина. Економічна освіта і культура населення є необхідною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави. 
Економічне виховання учнів ПТНЗ передбачає здійснення виховного процесу під час вивчення теоретичних дисциплін, виробничого навчання, виробничої практики та у позанавчальній роботі [8]. 
Оволодіваючи професією, учні беруть участь у виробничій праці, роблять особистий внесок у виконання виробничого плану ПТНЗ та базового підприємства. Використовуючи економічні знання учнів, викладачі і майстри виробничого навчання формують у них економічне мислення, підприємливість, діловитість, тобто ті риси, які необхідні сучасним робітникам. 
Відповідно до змісту та етапів виробничої праці економічна діяльність учнів охоплює [11]: 
планування роботи, яку слід виконати, вибір технології, розрахунок необхідних матеріалів, вибір інструментів, обладнання та режиму роботи;
контроль за технологічним процесом, дотримання вимог безпеки праці, технологічної дисципліни; 
пошук резервів зниження матеріальних та трудових затрат на виготовлення продукції; обґрунтування шляхів підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці; техніко-економічний аналіз недоліків у роботі; 
обґрунтування виробничого завдання, особистого рахунку економії та бережливості, підвищення продуктивності своєї праці; 
проведення хронометражу робочого часу, фотографії робочого дня. 
Вивчення в ПТНЗ дисциплін економічного циклу (для груп із завершеною повною середньою освітою впроваджено курс «Основи ринкової економіки» в обсязі 30 год., у групах на базі повної середньої освіти – 60 год.), виробниче навчання організовується в єдності з вихованням в учнів рис, які властиві сучасним робітникам. 
Основна мета курсу «Основи ринкової економіки» – формування економічного мислення, що дасть змогу майбутнім робітникам свідомо розв’язувати економічні проблеми, пов’язані з роботою на виробництві. 
Програма курсу основ ринкової економіки охоплює такі основні розділи: матеріально-фінансова база виробництва, основи маркетингу, продуктивність праці, витрати виробництва, оплата праці, фінансові ресурси підприємництва, ефективність інвестицій, основи менеджменту. 
В умовах переходу до ринкової економіки, формування нового господарського механізму ведуться пошуки нових форм і методів економічного виховання майбутніх робітників з урахуванням розвитку товарно-грошових відносин, змін в організації, економіці та технології виробництва. 

Стимулювання та корекція поведінки як ефективний метод у процесі економічного виховання учнів ПТНЗ
Методи виховання сприяють реалізації його основних принципів і, здебільшого, трактуються як способи досягнення мети у справі формування, вдосконалення особистості. Існує кілька класифікацій методів виховання, але немає остаточної. Вони найчастіше поєднуються у групи, які орієнтовно можна представити так: методи переконання, тренувальні методи (методи вправ), методи стимулювання поведінки, методи самовиховання [5].
Методи стимулювання застосовуються педагогами для активізації діяльності особистості або пробудження її до діяльності. 
Стимулювати – «значить спонукати, давати поштовх, імпульс думці, почуттям, діям». 
У якості стимулу може виступати педагогічна вимога, висловлена в різних формах у залежності від того, які особливості характеру переважають у учня; означена перспектива, що орієнтує на необхідність долати труднощі на шляху до досягнення поставленої мети. Вона полягає у постановці привабливої цілі, яка спонукає вихованців до її виконання; змагання, організовувані для загального посилення працездатності колективу, виховання волі і характеру; схвалення і осуд, спонукаючи до виправлення недоліків, продуманого спілкування, виважених вчинків; громадська думка, як «активна і впливова сила» в основі якої лежить «суспільне судження, головним чином оціночного характеру» тощо. Громадська думка може формуватися у разі наявності індивідуального, колективного і соціального факторів взаємодії.
До методів стимулювання також відносяться заохочення і покарання.
Заохочення втілює у собі педагогічний вплив на особистість через позитивну характеристику чи оцінку її діяльності. Воно сприяє розвитку бажання самовдосконалюватись, правильно орієнтуватись у подіях та ситуаціях. Особливо впливовим є колективне схвалення, яке помножує активність особистості, спонукає до подальшої роботи. Щоб заохочення мало якісний вплив, воно повинно бути безпомилковим, чітко обґрунтованим, пронизаним доброзичливістю.
Покарання коректує поведінку учня, викликає хвилювання, почуття сорому, бажання не повторювати допущених помилок. Воно направляє його поведінку, розвиває і посилює вольові якості і характер. Вибір міри покарання залежить від індивідуальних особливостей особистості, яка здійснила порушення, якостей її характеру і, відповідно, від рівня авторитету куратора, який прагне через покарання вплинути на свідомість студента. Застосовуючи метод покарання педагог має спиратись на колективну та громадську думку.
Заохочення і покарання вимагають від професорсько-викладацького складу педагогічної майстерності, направленої на корекцію дій, вчинків, поведінки загалом. Покарання варто застосовувати тільки у випадку встановлення провини, не користуючись при цьому здогадками. У випадку крайньої необхідності варто привернути увагу колективу студентів до негативного вчинку ровесника і заручитись їх підтримкою.
Корекція поведінки безпосередньо спрямована на поведінкові зміни і має практичний характер. Серед інших переваг варто підкреслити великий спектр можливостей, наочну результативність методів корекції. 
У практиці корекційного виховання використовуються як загальні, так і спеціальні методи. Корекція особистості вимагає застосування індивідуалізованих методів виховання, які відповідають психологічним особливостям учня. Вона ґрунтується на ретельному вивченні особистості, діагностиці його сильних та слабких сторін, постійному аналізі результатів корекції.
Серед спеціальних методів корекційної роботи варто виділити такі методи як суб’єктивно-прагматичний, метод природних наслідків, метод відшкодування, метод корекції через працю (трудовий метод) та інші. 
Зокрема, суть суб’єктивно-прагматичного методу виховання обумовлена зростаючою автономією особистості в сучасному світі. Даний метод заснований на створенні таких умов, коли бути невихованим, неосвіченим, порушувати дисципліну і громадський порядок стає невигідно. 
Конкретні модифікації суб’єктивно-прагматичного методу такі: контракти, які укладають вихованці з вихователями, де чітко визначаються обов’язки сторін; особисті картки самовдосконалення (програми самовиховання), які складаються педагогами і батьками; диференційовані групи за інтересами, які робляться платними для посилення особистої зацікавленості; моніторинг, тобто безперервне спостереження за поведінкою, соціальним розвитком вихованця за допомогою новітніх технічних засобів; тести вихованості, соціальної зрілості, громадянськості, що накладаються на ігри (змагання, конкурси), які постійно проводяться; штрафи (у балах), які відповідають цілком реальним покаранням – за неправильну поведінку, позбавлення певних свобод, привілеїв тощо. Цей метод ще не оформився остаточно та поки що мало використовується на практиці [3].
Загалом, стратегічними цілями корекції поведінки можна вважати: формування конструктивної мотивації (позитивних цінностей, орієнтація на виконання соціальних вимог та самозбереження), інтеграція індивідуального досвіду, підвищення стійкості до стресів та розширення ресурсів особистості, удосконалення саморегуляції, вироблення життєво важливих навичок та умінь, розширення соціальних звуків та позитивного соціального досвіду, підвищення рівня соціальної адаптації.

Висновки до теоретичного розділу
Економічне виховання – це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток економічного мислення через формування економічних знань, умінь і навичок, виховання економічно значущих якостей особистості тощо. Основу економічного виховання особистості учня складає економічна освіта. 
Економічне виховання учнів ПТНЗ передбачає здійснення виховного процесу під час вивчення теоретичних дисциплін, виробничого навчання, виробничої практики та у позанавчальній роботі. 
Оволодіваючи професією, учні беруть участь у виробничій праці, роблять особистий внесок у виконання виробничого плану ПТНЗ та базового підприємства. Використовуючи економічні знання учнів, викладачі і майстри виробничого навчання формують у них економічне мислення, підприємливість, діловитість, тобто ті риси, які необхідні сучасним робітникам.
Економічне виховання учнів здійснюється за допомогою різних методів, форм та заходів виховання.
Методи виховання сприяють реалізації його основних принципів і, здебільшого, трактуються як способи досягнення мети у справі формування, вдосконалення особистості. Існує кілька класифікацій методів виховання, але немає остаточної. Вони найчастіше поєднуються у групи, які орієнтовно можна представити так: методи переконання, тренувальні методи (методи вправ), методи стимулювання поведінки, методи самовиховання.
В даному дослідженні нас цікавили група методів стимулювання та корекції поведінки.
Методи стимулювання застосовуються педагогами для активізації діяльності особистості або пробудження її до діяльності. До методів стимулювання також відносяться заохочення і покарання.
Корекція поведінки безпосередньо спрямована на поведінкові зміни і має практичний характер. Серед інших переваг варто підкреслити великий спектр можливостей, наочну результативність методів корекції. 
У практиці корекційного виховання використовуються як загальні, так і спеціальні методи. Корекція особистості вимагає застосування індивідуалізованих методів виховання, які відповідають психологічним особливостям учня. Вона ґрунтується на ретельному вивченні особистості, діагностиці його сильних та слабких сторін, постійному аналізі результатів корекції.
Серед спеціальних методів корекційної роботи варто виділити такі методи як суб’єктивно-прагматичний, метод природних наслідків, метод відшкодування, метод корекції через працю (трудовий метод) та інші. 


















ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ПТНЗ з економічного виховання на тему «Економічний брейн-ринг. Аукціон знань»
Тема заходу: Економічний брейн-ринг. Аукціон знань.
Цілі заходу: 
Перевірити, відкоригувати, закріпити й узагальнити знання.
Продовжити формування вмінь застосовувати знання на практиці, логічно мислити, читати графіки, вирішувати завдання, досліджувати й аналізувати проблемні ситуації, робити аргументовані висновки.
Сприяти формуванню вмінь використати знання в життєвих різних ситуаціях.
Продовжити розвиток навичок групової, колективної роботи.
Активізувати пізнавальну діяльність учнів, сприяючи формуванню потреби учнів у більш глибокому вивченні предмета.
Сприяти розвитку комунікативних умінь учнів.
Сприяти розвитку економічного кругозору й мислення в учнів.
Форма проведення заходу: І етап – брейн-ринг (5 команд), ІІ етап – аукціон економічних знань.
Методи та прийоми: індивідуальна та колективна робота, методи заохочення та корекції поведінки.
Устаткування. Роздавальний матеріал:
тест;
завдання;
кросворди;
графіки;
«співвіднеси»;
реклами.
Підготовчий етап заходу.
І. Команда з 4 чоловік за тиждень до проведення брейн-ринга одержує від викладача перелік назв конкурсних завдань.
ІІ. Проводяться консультації викладачем.
ІІІ. Визначається музичний редактор у кожній команді, в обов'язки якого входить підготовка музичного номера (по економічній тематиці).
ІV. Домашнє завдання: підготувати кросворд на тему «економіка».
Хід заходу.
Вступне слово вчителя. Визначення цілей і завдань конкурсу.
Сьогодні я привітаю на нашому економічному брейн-рингу кращих знавців й аматорів економіки - це представники 5 команд і їхніх уболівальників. Я запрошую всіх Вас до участі в нашому змаганні під девізом «Знання (по економіці) - сила!». Сьогодні Ви повинні довести собі й довести нам, що для тих, хто вступає в самостійне життя, головне багатство - це знання.
Подання команд, журі.
2 етапи:
І етап - Первісне нагромадження капіталу.
На цьому етапі Вам будуть запропоновані різноманітні форми завдань, виконуючи які в дусі змагальності, Ви будете заробляти своїй команді гроші (бали).
ІІ. етап - Аукціон. Правила аукціону:
Вхід на аукціон тільки із заробленими балами (мінімальна ставка 600 балів).
Первісна стартова ціна кожного лота 100 балів, торговельний аукціон - аукціонний крок 50 балів, тобто торг, ведеться сумами кратними 50 балам.
Учасник, називаючи свою ціну, повинен підняти й показати аукціонникові номер, що стоїть в нього на столі.
Учасник, що запропонував найбільшу суму й правильно відповів на питання, збільшує свій капітал на величину вартості лота.
Вашій увазі будуть запропоновані відкриті, напівзакриті й закриті лоти:
  - відкриті - конкретне питання;
  - напівзакриті - відома область економічних знань;
  - закриті - невідоме питання.
Учитель: Отже, я запрошую учасників 5 команд до активної діяльної участі, тим більше, що по закінченні нашої роботи гри учасникам, буде названий кращий «Економіст». Я звертаюся до кожного учасника: «Заслужите це звання!». Але до початку нашого брейн-рингу мі з Вами проведемо термінологічну розминку. 
Завдання № 1 «Дерево знань».
На «дерево» поміщені «яблука», на звороті яких написані знайомі вже терміни. Учасники повинні зірвати «яблуко» і швидко пояснити значення терміна.
Запропоновані терміни:
обсяг потреби;
величина попиту;
попит;
закон попиту;
товари нижчої категорії;
нормальні товари;
товари-субститути;
товари-комплементи;
величина пропозиції;
закон пропозиції.
Завдання № 2 «Яка Ваша асоціація?»
На дошці розмішені кілька малюнків, поняття, імена, а учасники повинні сказати про виникаючи у них асоціації. 
Пропонуються малюнки:
маятник («ринок»: 3 ситуації);
карета (слова Адама Сміта про платоспроможний попит);
ножиці (графік ринкової рівноваги А. Маршалла);
папуга («жарт економістів»).
Терміни:
ціна;
гроші;
Мальтус.
Учитель. Після того, як ми трішки розігрілись, ми з Вами перейдемо до першого конкурсу нашого брейн-рингу.
Хід І етапу.
І. Конкурс «Давайте познайомимося!»
Кожна команда виступає з вітанням, характеризує назву команди й захищає емблему.
ІІ. Теоретичний блок завдань
Бліц-питання, бліц-відповідь (5 визначень);
Чи знаєш ти термінологію?
«Доповни словосполучення» й двом з них дай визначення.
«Співвіднеси» (імена й закони).
Завдання.
Досліджуй ринкову ситуацію й проаналізуй її графічне зображення.
«Що означає?».
ІІІ. Проблемне завдання на тему: «Якби я був підприємець ...».
Захисти свій товар, давши йому рекламу.
ІV. Музичний номер, сценка, пантоміма, вірш, частівки (на економічні проблеми).
V. Домашнє завдання: підготувати.
За кожне виконане завдання команда одержує бал. На дошці, - наочно накреслена сітка, куди поетапно вноситься кількість балів і команди наочно можуть відслідковувати результат даного змагання.
Наприкінці І етапу «Первісного нагромадження капіталу» підводять підсумки участі кожної команди й із цими заробленими балами команди відправляються на Аукціон.
Хід ІІ етапу.
І. Питання аукціону. Поетапне їхнє введення з підвищенням ставок.
Це поняття має відношення до теми «Гроші». Що таке «ліквідність»?
Це одна з найважливіших проблем макроекономіки. Вона має відношення до безробіття. Це одна з її форм. Що таке «фрикційне безробіття»?
Там, де її немає - покупцеві незатишно. Ця проблема має відношення до такого поняття, як конкуренція. Це один з типів конкурентних ринків. Що таке «олігополія»?; перелічити її риси.
Це поняття має відношення до теми «Державний бюджет». Це один з видів цінних паперів. Що таке ГКО?
Це формула. Це формула по темі: «Еластичність». Напишіть формулу дугової еластичності попиту по доходу.
Це питання має відношення до теми: «Ринок праці». Це графік. Покажіть на графіку й поясните ситуацію – «безробіття».
Це графіки. Це графіки й позначення. Накреслити графік і показати зображення й позначення всіх видів витрат.
Це питання має відношення до одного з основних законів економіки. Цей закон пояснює логіку поводження продавця. Це питання має відношення до нецінових детермінантів. Як на графіку , тобто в русі кривій S, можна побачити ефект застосування сучасної технології?
Це питання має відношення до теми: «Система національних рахунків». Це один з макроекономічних показників. Що таке ВНП й які способи його підрахунку?
Підведення підсумків, нагородження.
На цьому наш аукціон закінчений. Команди підраховують бали. Оголошується команда переможець, що набрав більшу кількість балів за підсумками двох етапів турніру-змагання. Таємним голосуванням кожного учасника визначається учень, якому присуджується звання «Економіст». Відбувається нагородження команд, кращого учня. Учитель підводить підсумки, відзначаючи проведену підготовчу роботу до брейн-рингу й дякує учням за активну участь.


ВИСНОВКИ
Становлення та розвиток в Україні ринкової економіки детермінували необхідність розробки і впровадження системи економічної підготовки населення. Власне проблема економічної підготовки не є принципово новою для вітчизняної психолого-педагогічної науки. Значну кількість досліджень за відповідною тематикою було здійснено починаючи з 60-х рр. Зрозуміло, що проблеми економічної освіти й економічного виховання вивчалися і раніше (К.Д. Ушинський, С.Т. Шацький, П.П. Блонський, А.С. Макаренко тощо), проте як окремий напрямок педагогічних досліджень економічна підготовка визначилася саме в цей період. Слід зазначити, що спочатку даний напрямок охоплював економічну підготовку не лише школярів, але й усього працюючого населення. У 70-ті та 80-ті рр. з’явилася низка партійних та урядових постанов щодо поліпшення економічного виховання трудящих мас. Зокрема у 1983 р. було поставлено завдання протягом п’яти років здійснити тотальну підготовку та перепідготовку всього працюючого населення країни. Проте формальність, декларативність і, головне, відсутність реальної можливості впливати на господарювання в умовах над централізованої планової економіки зумовили низьку ефективність компаній за «економічний всеобуч».
Антидіалектичний підхід до розуміння суті економіки, законів її розвитку певною мірою гальмував розвиток економічної освіти учнів, спрямовував їх не на глибинне розуміння основ економіки, а на ейфорійне почуттєве «формування» рис ощадливості, бережливості, господарності тощо. Попри системні недоліки, притаманні тодішньому трактуванню економічної освіти і виховання народних мас, цей період відіграв певну роль в розвитку теорії та практики економічної підготовки населення, передусім школярів і учнівської молоді. Виник ряд наукових досліджень з питань організації економічної освіти та виховання. Для вищої і середньої школи були підготовлені посібники, визначені структура, зміст, система, форми та методи економічної освіти і виховання тощо.
Початок економічних реформ в Україні показав, що рівень економічної підготовки її мешканців є вкрай незадовільним та неадекватним новим економічним реаліям. Оскільки країна не має і скоріш за все не матиме в найближчі роки можливості здійснити тотальну економічну перепідготовку працюючих, підвищення загального рівня економічної культури у близькості середньостроковій перспективі вбачається лише через здійснення економічного виховання та освіти молоді.
На основі економічного виховання формуються такі особистісні якості, як бережливість, заощадливість, господарність, необхідні не лише у виробничо-економічній діяльності, а й у стосунках поза сферою матеріального виробництва, у щоденному житті. Тому така підготовка молоді є важливою умовою підвищення продуктивності праці, забезпечення наукового рівня господарювання, активності громадян в управлінні виробництвом.
Державна національна програма «Освіта» передбачає докорінне реформування всіх ступенів освіти, в тому числі – змісту, форм і методів здійснення економічної підготовки учнівської молоді. 
Економічна підготовка молоді включає в себе економічне виховання і економічну освіту. 
Економічне виховання – це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток економічного мислення через формування економічних знань, умінь і навичок, виховання економічно значущих якостей особистості тощо. Основу економічного виховання особистості учня складає економічна освіта. 
Економічна освіта учнівської молоді на сучасному етапі має такі основні цілі: 
Ознайомлення з основами економічної теорії і прикладних економічних дисциплін (основами бізнесу, підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу тощо). 
Формування в учнів економічного мислення. 
Формування вмінь і навичок приймати обґрунтовані рішення. 
Проведення професійної орієнтації в галузі економічної, правової, підприємницької діяльності та розвиток підприємницьких здібностей учнів. 
Економічне виховання учнів здійснюється за допомогою різних методів, форм та заходів виховання.
Методи виховання сприяють реалізації його основних принципів і, здебільшого, трактуються як способи досягнення мети у справі формування, вдосконалення особистості. Існує кілька класифікацій методів виховання, але немає остаточної. Вони найчастіше поєднуються у групи, які орієнтовно можна представити так: методи переконання, тренувальні методи (методи вправ), методи стимулювання поведінки, методи самовиховання.




















СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Автономов А.Я., Малышев М.Л. Совершенствование экономического воспитания учащихся.// Советская педагогика - 1987 г. - № 8.
Аменд А.Ф. Экономическое воспитание младших школьников. - М.: Педагогика, 1982.
Амосов Н. М. Разум, человек, общество, будущее. - К., 1994.
Ахметшина Г.К., Воробьев И.В., Щукин А.С. Экономическое воспитание учащихся: формы и методы. - Казань, 1987.
Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-метод посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономика. Принципы, проблемы и политика. Том 1. Под ред. Пороховского А.А. – М., 1996. 
Педагогика. Под редакцией Ю. К. Бабанского. – М. Просвещение, 1983.
Печчеи А. Человеческие качества. / Пер. с англ. - М., 1985.
Поляков В.А., Сасова И.А. Непрерывное экономическое образование молодежи. // Педагогика - 1994г. - № 4.
Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – Спб.: Питер, 1999. – 720 с. 
Холковська І. Л. Корекційна педагогіка. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2007. – 328 с.
Шпак А.Т. Организация экономического образования и воспитания учащихся. - Киев, 1987.




Другие работы по теме: