Contribution to International Economy

  • Визначення граматичного роду німецьких
Анотація
У добу зростання зацікавленності до вивчення іноземних мов, зокрема, німецької, значно посилилась увага до вивчення граматики мови.
Актуальною на сьогоднішній день залишається проблема встановлення граматичного роду німецьких іменників, оскільки це питання залишається нерозв’язаним з огляду на низку проблем. Цікавим є питання про встановлення граматичного роду за різними критеріями: за артиклем у називному відмінку однини, за прикметником і займенником, що вживаються з іменником, за семантикою (значенням, за словотворчою формою. Цікавою залишається проблема коливання в роді та переходи з однієї групи в іншу.
Усе це й спричинило зацікавлення даною темою дослідження, у зв’язку з чим нами й було розглянуто основні критерії виділення родової приналежності іменників.

Вступ
Граматична категорія роду іменників у німецькій мові постійно привертала увагу дослідників. Алі в переважній більшості теоретичних робіт, присвячених цій категорії не було, або ставилися загальні проблеми (сутність категорії роду, походження, форма вираження) та давалася дуже загальна характеристика родових класів, або ж розглядалися окремі питання загального характеру.
Щодо родової приналежності іменників у сучасній німецькій мові, те спеціальному вивченню вона не підлягала та розгорнутого висвітлення в лінгвістичній літературі не набула.
У навчальних посібниках та довідкових виданнях із цього питання є лише найзагальніші вказівки, до того ж не завжди правильні та вичерпані навіть для найбільш уживаних та вивченних розрядів іменників.
Між тім, вивчення розподілу іменників за родами та визначення їхньої родової приналежності мають велике значення як у теоретичному, так і в практичному планах.
Аналіз характеру та причин розподілу іменників за окремими родовими класами дозволити краще зрозуміти структуру та сутність роду як граматичної категорії, точніше описати систему родових протиставлень (опозицій) іменників та встановити тенденції її розвитку.

Мета, завдання роботи, огляд літератури
Мета нашої роботи - дослідити особливості функціонування категорії роду в німецькій мові, встановити реальну родову приналежність іменників та чинних на сьогоднішній день правил і принципів, які обумовлюють приналежність іменників до певного родового класу, може позитивно позначитися також на методичній та лексичній практиці. буде сприяти підвищенню культури мовлення.
Задачі, котрі поставлено для досягнення зазначеної мети:
1. розглянути іменник як граматичний клас (розряд) слів у німецькій мові;
2. розглянути граматичні категорії іменника (Das Substantiv/ das Nomen) звернути особливу увагу та категорії роду іменника (Das Geschlecht der Nomen / das Genus Substantiv);
3. звернути увагу на критерії визначення роду іменника за значенням;
4. зупинитися на семантичних чинниках, що впливають на розподіл іменників за родами;
5. розглянути питання про визначення роду іменників за словотворчою формою;
6. розглянути приналежність до роду субстантивованих прикетників, дієприкметників та порядкових числівників на зразок der Alte (старий), die Alte (стара), das Alte (старе), der Vierte (четвертий), die Zweite (друга);
7. зупинитися на асемантичних чинниках визначення категорії граматичного роду;
8. порівняти критерії віднесеності іменників до певного роду в слов'янських мовах (російська, українська) та німецькій мові;
9. розглянути питання маркування роду похідних іменників аналітичним способом ( чиартиклем артиклевими словами), а також закінченням означення, що узгоджується;
10. зупинитися на проблемі тяжіння іменників певних семантичних груп до одного граматичного роду.
Названими вище фактами й були обумовлені вибір тими дослідження та його проблематика.
Питаннями морфології німецької мови, зокрема, проблемами дослідження родової приналежності іменників займалися Зіндер Л.Р., Строєва Т.В., Бублик В.М., Ліперовська Н.А., Кукліна О.М., Лисецька Т.Г., Брандес М.П., Архангельська К.В., Ардова В.В., Бім І.Л., Москальська О.І., Бергман Н., Гількнер А., Безсмертна Й.С., Кульманічкіна Л.Ф., Чоботар А.В., Серебрякова Н.А., Аврасін В.О., Сущинський І.І. та багато інших мовознавців та методистів у галузі викладання німецької мови.
Абрамов Б.О. обгрунтував теоритичні засади граматики німецької мови, подавши порівняльну типологію німецької та російської мов. Сущинський І.І. в “Граматиці німецької мови” розглянув найважливіші проблеми морфології та синтаксису німецької мови, даючи не лише теоретичний курс граматики, алі й практичну частину.
Юнг В. розглядає найважливіші питання граматики німецької мови, даючи широке пояснення та обгрунтування багатьом явищам у німецькій мові.
Авраскін В.О. розглядає стилістичні виражальні можливості частин мови в німецькій морфології та деякі інші питання стилістичної граматики.

2. Іменник як граматичний клас (розряд) слів
2.1. Поділ іменників за семантикою
Іменник як граматичний клас (розряд) слів характеризується значенням предметності в широкому розумінні (предметність не лише матеріальна, алі й мислительна), складом граматичних категорій та синтаксичними функціями в реченні, які він виконує.
У семантичному плані клас іменників у російській та німецькій мовах організовано в основному однаково.
В обох мовах іменники поділяються на конкретні та абстрактні (das Naus, die Freude); загальні назви та власні (die Stadt, Deutschland, Gerhard); назви істот та неістот (der Freund, das Dorf der Baum); речовинні та збірні (Zucker, das Laub).
В обох мовах іменники мають граматичні, морфологічні категорії роду, числа, відмінка. Деякі автори (О.І. Москальська) вважають, що в німецького іменника є, крім того, морфологічна категорія визначенності/ невизначенності.
Іменники виступають в обох мовах в одних і тихнув же синтаксичних функціях, а саме: підмета (граматичного суб'єкта), додатка (об'єкта), іменної частини (предикатива), означення (атрибута), обставини (адвербала).
Рід, число, відмінок - основні категорії іменника, категорії, що в сукупності визначають його морфологічну своєрідність, а також конкретний системний статус та граматичну історію.
Питання системної ієрархії граматичних категорій іменника на сьогодні ще не має переконливого вірішення. Розв'язуючи це й співвідносні з їм питання, треба чітко розмежовувати систему граматичних категорії іменника на синхронному зрізі мовної системи та в генезисному плані.
Категорія, що виникла пізніше, ніякою мірою не виступає якісно нижчою в ієрархічній структурі, ніж давня. Синкретизм вираження не дозволяє зримо бачити щабель їх представленості в слові.
2.2. Критерії для встановлення характеру та спеціфики кожної граматичної категорії
Для встановлення характеру та специфіки кожної граматичної категорії іменника необхідно застосувати функціональний та семантичний критерії, які дозволяють побачити:
1. функціональну значущість категоріальних форм;
2. співвідношення між грамемами та їх контекстними реалізаціями;
3. вплив семантики на розвиток функціональної спрямованості граматичних форм;
4. якісну видозміну відносних ознак в абсолютні.
Значущість роду, числа й відмінка в структурі граматичних категорій іменника неоднакова: число - найбільш спрямоване на вираження якісних ознак іменника, а відмінок та рід синтезують у собі і якісний, і неякісний бік. (Науці відоме трактування категорії роду й числа як взаємозумовлених, не існуючих одна без одної.*
“Якісність” грамем роду та числа неідентична: рід, по суті, “програмує” семантичну функцію іменника в реченні, тобто може визначати активність/ пасивність суб'єкта. Виходячи з концепції “активності/пасивності”, ряд лінгвистів тлума чить сучасну трикомпонентну структуру роду як розвиток комплетарно - двочленної категорії роду.
У такому вияві рід подань в основному через назву осіб, де грамеми роду співвіднесені з ознакою статі референта, Диференціація в межах комунікативної одиниці альтернативна: суб'єкт може бути або тільки активним, або лише пасивним.
* Hjelmslevl Essais Linguistiqиes// Travaux cu Linguistique de Copenhague. - 1959. - 12. - р.142-143.
* Москальская О.И. Граматика німецької мови. - М.: Вища школа, 1987.
3. Граматичні категорії іменника.
3.1. Специфікація категорії роду в німецькій мові
Іменник (Substantiv) у німецькій мові характеризується такими граматичними категоріями: категорією роду, числа, відмінка та категорією “співвіднесеності”.
Перші три категорії притаманні іменнику й у російській мові, остання ж становить специфіку німецької мови, як і багатьох інших індоєвопейських мов. Будь - який іменник у німецькій мові не існує поза цими категоріями: у мовленні він виступає наділенним чи тім іншим граматичним родом, у тому чи іншому числі, відмінку й, крім того, як неспіввідносене або співвідносене. У реченні Dort steht ein Knabe є іменником чоловічого роду, однини, стоїть у називному відмінку та наділене неозначеною співвіднесенністю.
3.2. Виділення категорії роду в російській та німецькій мовах
У сучасній німецькій мові категорія роду в цілому не пов'язана з біологічною статтю. Це випливає насамперед із того, що назви предметів теж наділені родом: Тusch - чоловічий рід, Tur - жіночий рід, Reichtum - чоловічий рід, Hoffnung - жіночий рід. Середній же рід не завжди позначає предмети та абстрактні поняття, як Fenster, Gehor, алі й істоти наділені ознаками статті. Парадоксальним у цьому сенсі є слово Weib, яку в німецькій мові відноситься до середнього роду.
Питання про походження граматичного роду є в науці відкритим. Цілком зрозуміло, що граматична категорія роду виникла з уявлення про біологічне поле; у процесі історичної абстракції, зв'язок цей виявився порушенним. Однак деякі факти сучасної німецької мови показують наявність такого зв'язку. Особини чоловічої статі завжди позначаються іменами чоловічого роду; в основному це стосується й осіб жіночої статі, оскільки відхилення від цього обумовлюються формальними причинами, за винятком слова Weib.
Щодо тварин, що отут спостерігаються в багатьох випадках така закономірність: родова назва може бути середнього роду, який разом із тім є спільним родом; з метою статевої диференціації служити назва, що має відповідний граматичний рід (чоловічий або жіночий). Так, das Pferd, алі der Hengst, die Stute; das Schwein, алі der Eber, die Sau. Зв'язок роду з біологічною статтю підтримується в системі іменників іще й тім, що в займенниках він виступає цілком чітко: лексичне значення, наприклад, займенника sie саме по собі співвідноситься з істотою жіночої статі. Тому навіть для порушення граматичного узгодження можливе використання sie як заміни іменників das Weib, das Madchen, das Fraulein.
3.3. Відмінність щодо визначення роду в російській та німецькій мовах
І в російській, і в німецькій мовах категорія граматичного роду є класифікуючою, оскільки приналежність до певного роду є обов'язковим та константним показником іменників, Внаслідок цього кожний іменник належить лише до одного певного роду.
З синтаксичної крапки зору категорією роду можна кваліфікувати також як узгоджувальну, оскільки вона вражовується при побудові атрибутивних конституцій: новий костюм, нова кофта, нова спідниця: ein neuer Anzug, eine neue Jacke, ein neues Kleid, а також при виборі займенників: стіл - він, лампа - вона, вікно - воно, Tisch - er, Lampe - sie, Fenster - es.
Категорія роду має в обох мовах лише в частині іменників семантичне обгрунтування. Вона семантична лише в тихнув випадках, коли граматичний рід іменника корелює з природною статтю живої істоти: дочка - син, сестра - брат, die Tochter - der Sohn, die Schwester - der Bruder.
Це, однак, не виключає того, що в російській та українській мові іменники з ознаками жіночого граматичного роду можуть позначати й осіб чоловічої статі: вона/він ябеда, ровня, незграба. Та навпаки: він/вона неук, пінь. У німецькій мові таке вживання іменників майже не зустрічається: Sie ist ein braver Kerl. У тієї ж година в німецькій мові представлено іменники, граматичний рід яких не збігається з природною статтю їхніх денотатів, наприклад: das Weib, die Wache, die Ordonnanz, der Rog(e)ner, der Leger. У російській мові іменники “чоловік, вельможа, воєвода, староста” вважаються словами чоловічого роду.
При позначенні тварин за їхньою природною статтю граматичний рід відповідних іменників теж обумовлений: півень - несучка, der Hahn - die Henne, жеребець - кобіла, der Htngst die Stute.
В інших випадках категорія граматичного роду асемантична, оскільки приналежність до певного роду не обумовлена ніякими властивостями денотатів, що позначаються іменниками - неістотами.
Тому граматичний рід російських та німецьких іменників, що позначають одне й ті ж, дуже часто не збігається. Розбіжності бувають найрізноманітнішими за своїм характером. І немає сенсу шукати в цих розбіжностях які - не будь правила або тенденції. Про це всідчать приклади:
1.Чол. - жін.: потовк - die Decke, насос - die Pumpe, ніс - die Nase;
2. Чол. -сірий.: хустка - das Tuch, підборіддя - das Kinn, потилиця - das Genick (пор.:der Nacken);
3. Жін. - чол.: літера - der Buchstabe, іскра - der Funke, голова - der Kopf;
4. Жін. - серед.: книга - das Buch, стрічка - das Band, зошит - das Heft;
Категорія роду асемантична й у позначеннях порід тварин: кінь - das Pferd, соболь - der Zobel, хохуля (чоловік./дружин.) - die Bisamratte, лебідь (чоловік./дружин.) - der Schwan, вівця - cdas Schaf.
Категорія розбіжностей у граматичному роді спостерігається в іменниках з третього джерела:
гараж - die Garage
поверх - die Etage
фасад - die Montage
аналіз - die Analyze
синтаксис - die Syntax
клас - die Klasse
фасад - die Fassade
маскарад - die Maskerade
мармелад - die Marmelade
тромбоз - die Trombose
наркоз - die Narkoze
склероз - die Sklerose
проблема - die Problem
теорема - die Theorem
система - die Sestem
фонема–die Phonem
Є запозичені іменники з однаковим граматичним родом в обох мовах: балада - die Ballade, канонада - die Kanonade, олімпіада - die Olympiade.
3.4. Інші форми виявлення категорії роду в німецькій мові
Між російською та німецькими мовами існує відмінність у маркуванні приналежності до граматичного роду. У російській мові граматичний рід маркується в основному морфологічними засобами - закінченням та флексією. Так, основи на твердий або м'який приголосний та нуль у називному відмінку однини - чоловічого роду: стіл, пень, день.
Деякі іменники, основа яких закінчується на м'який приголосний, відносяться до жіночого роду: тінь, ніч, дочка. Більшість іменників на - а/-я в називному відмінку однини належати до жіночого роду. Алі є й іменники чоловічого роду з такою флексією: чоловік, староста, здоровань. Іменники на -про/-е або на - мя, а також дуякі невідмінювані іменники - середнього роду: сіно, селище, варення, рагу, амплуа, таксі.
У німецькій мові рiд непохідних іменників маркується аналітично - артиклем або артиклевими словами, а також (при сильній відміні від прикметників) закінченням узгодженого означення: der Band, die Tur, das Buch, starker Abscheu, grobe Feier.
У суфіксальних дериватів показником граматичного роду служити поряд із артиклем служити суфікс: чоловічий рід: lehrer Musikant Aktionаr, жіночий рід: Eigenschaft Flüssigkeit Bű cherei, середній рід: Eigentum, Wäldchеn, Fraulein, Viertel.
Щодо закінчень, то вони не можуть служити зручним зовнішним фактором - ознакою для розрізнення роду.
Якщо можна сказати, що закінчення – е в основному властиве словам жіночого роду: die Erde, die Karte, die Klasse, те, з іншого боку, багато слів чоловічого та навіть середнього роду мають ті ж закінчення: der Knabe, der Löwe, das Auge. Багато слів жіногочо роду цим закінченням не характеризуються: die Front, die Kraft.
Натомість суфікс є дещо кращим показником для визначення роду: імена з суфіксами -ung, -heit завжди жіночого роду. Але й тут є відхилення: слова з суфіксом -tum можуть бути середнього та чоловічого роду (пор.das Altertum та der Reichtum), а слова з суфіксом - nis жіночого роду та середнього роду (пор.: die Finstrrnis та das Ergebnis).
Формою виявлення категорії роду є в німецькій мові також узгодження з артиклем, займенником, або прикметником, що поширюють іменник: der Arbeiter, dieser Mann, das Wort, dieses Werk, altes Gebaude, die Frau, diese Fabrik, rote Fahne.

4. Визначення категорії роду в німецькій мові
4.1. Критерії визначення роду іменників
Дати всеохоплюючі правила визначення роду іменників у німецькій мові неможливо. Алі, не вичерпуючи всього словникового складу в цілому, можна визначити рід принаймі деяких груп слів, об'єднаних за семантичним або формальним критерієм.
4.2. Чоловічий рід іменників
Чоловічий рід мають:
1. Назви осіб чоловічої статі: der Bruder, der Fruder, der Genosse, der Mаnn, der Student. Особливу групу отут становлять слова типу agentis (назви дійових осіб) із суфіксом -er: der Arbeiter, der Bauer, der Forscher, der Lehrer, der Schlosser. сюди ж належати іменники на -ling: der Fremdling, der Jungling, а також іменники з інтернаціональними суфіксами на зразок -ist -аnt: der Kommunist der Laborant.
2. Назви тварин - самців: der Bar, der Bock, der Hund, der Lowe.
3. Назви частин світу: der Norden, der Suden, der Osten, der Westen.
4. Назви пір долі, місяців, днів тижня: der Fruhling, der Sommer, der Oktober, der Mai, der Montag
5. Назви гір та озер: der Ural, der Baikal, алі die Jungfrau.
6. Слова з суфіксами - ismus, -us: der Sozialismus, der Kursus, der Zirkus.
7. Віддієслівні іменники, утворені без суфіксів і здебільшого за допомогою внутрішньої флексії: der Bung, der Schub, der Schritt, der Ruf, der Schlag. Алі іменники, утворені аналогичним чином, алі з давнім, зараз непродуктивним суфіксом -t жіночого роду: die Schlacht (від Schlagen), die Macht (від Мogen).
4.3. Приналежність іменників до жіночого роду
Жіночий рід мають:
1. Назви осіб жіночої статі: die Frau, die Mand, die Mutter, die Schwester, die Tante. Особливу групу цих імен складають похідні від імен чоловічого роду з суфіксом -in: die Arbeiterin, die Fischerin, die Freundin, die Genossin, die Studentin.
Багато слів жіночої статі має інший граматичний рід (середній): das Weib, das Madchеn, das Frauen Zimmer.
2. Назви тварин-самок здебільшого жіночого роду: die Kuh, die Lowin, die Sau. Однак і отут є винятки: das Muhn, das Schaf - середнього роду.
3. Більшість назв дерев, квітів, плодів: die Birke, die Buche, die Eiche, die Kiefer, die Tanne, der Ahorn - чоловічого роду, die Lilie, die Nelke, die Rose, алі der Lowenzahn - чоловічого роду, das Stiefmutterchen - середнього роду: die Apfelsine, die Aprikose, die Birne, die Melone, die Pflaume, die Schwarzbeere, алі der Apfel, der Pfirsich - чоловічого роду.
4. Слова з суфіксом -ung: die Bildung, die Entwicklung, die Lieferung, die Substantivierung.
5. Слова з суфіксом -heit (-keit -igkeit) die Schonheit, die Freundlichkeit, die Wichtigkeit, die Schnelligkeit.
6. Слова з суфіксом -e, похідні від дієслів зі значенням дії: die Bitte, die Frage та похідні від прикметників ві значенням властивостей: die Breite, die Gute, die Tiefe.
7. Слова з суфіксом -schaft: die Arbeiterschaft, die Studentenschaft, die Wissenschaft.
8. Слова з суфіксом -ie: die Biologie, die Theorie.
9. Слова з суфіксом -ei: die Backerei, die Weberei.
10. Слова з суфіксом -tion: die Evolution, die Nation, die Revolution.
11. Слова з менш поширеними суфіксами -tat -ik -ur: die Taktik, die Uiniversitat, die Kultur.
4.4. Середній рід іменників
Середній рід мають:
1. Назви країн міст: (das) Franhkreich, (das) Amerika, (das) Spanien, (das) Maskau. Винятки: der Kaukasus,die Krim, die Pfalz,die Moldau,die Ukraine.
2. Назви на - ei: die Tschechoslowakei, die Mongolei. Місто (der)Haag - чоловічого роду.
3. Зменшені назви на - сhen,- lein, -el: das Madchen, das Stuckchen, das Buchlein, das Madel.
4. Слова з суфіксом -tum: das Altertum, das Madchentum, das Studentum. Винятки: der Irrtum, der Reichtum - чоловічого роду.
5. Слова з префіксом ge - бeз суфікса або з суфіксом - e, -er, що мають збірне значення: das Gewolk, das Gestine, das Gebirge, das Gefilde, das Gelachter.
6. Іменники з іноземним суфіксом -(і)um: das Zentrum, das Auditorium.
7. Субстантивовані інфінітиви: das Essen, das Gehen, das Leben, das Werden.
8. Дробові числа: das Drittel, das Viertel.
9. Частина слів із суфіксами -nis, -sal (sel), тоді як інша частина належить жіночому роду: das Ereignіs, das Ergebnis, das Gefangnis, das Ratsel.
З іншого боку, die Erlaubnis, die Finsternis, die Kenntnis, die Muhsal, die Trubsal.
4.5. Коливання граматичного роду при збереженні значення іменника
Рід складних слів треба визначати за останнім складовим іхнього елемента, тобто основного слова, до якого інша частина відноситься як означення:
Arbeit ж.р. + Тag чол. р. = Arbeitstag чол. роду;
Klasse ж.р. + Kampf чол.р. = Klassenkampf чол.р.;
Partei ж.р. + Komitee сер.р. = Parteikomitee сер.р.;
Revolution ж.р. + Gesetz сер.р.= Revolutiongesetz сер.р.
Деякі слова мають стосовно граматичного роду відхилення. Іноді смороду не пов'язані ні з семантичними, ні з формальними відмінностями:
Bereich чол., жін і сер. роду; Hirse чол. і жін роду; Zierat чол., жін та сірий роду.
В інших випадках з коливанням у роді пов'язана формальна відмінність, яка і є граматичним виправданням для родової диференціації: Ritz чол.рід - Ritze ж.р.; Rohr сер.р - Rohze жін.р.; Spalt чол.р. - Spalte ж.р.
Іноді відмінність у граматичному роді є формальним способом диференціації рівнозначних слів із одним звучанням (омонімів). Іноді ці слова походять від одного коренячи:
Band чол.рід -«Том», Band сер.р - «зв'язок, стрічка»;
Ваuer чол.р. «селянин», Bauer - сер. р «клітка»;
Bung чол.рід - «сполучник», Bung сер.рід - «зв'язка, в'язанка»;
Erbe чол. рід - «спадкоємець», Erbe - сер. рід - «спадок» (у минулому різні форми: and. еrbeo та erbi);
Erkenntnis сер. рід - «вирок», Erkenntnis жін рід - «пізнання»;
Gehalt чол. рід - «зміст», Gehalt сер. рід - «заробітна плата»;
Hut чол. рід - «капелюх», Hut жін. рід - «захист» ( у минулому різні форми: and. huot та huota);
Schild чол. рід «щит», Schild жін.рід - «вивіска»; See чол. рід - «озеро», See жін. рід - «море»; Steuer жін. рід - «подати», Steuer сер. рід - «кермо».
У нижчезазначених словах однакова форма, алі смороду не пов'язані спільним походженням: Kiefer чол. рід - «щелепа», Kiefer жін. рід - «сосна»; Mark жін. рід - «марка», Mark сер. рід - «кіснипй мозок» (у минулому різні форми: and. mark та marg);
Tor чол. рід - «дурень», Tor сер. рід - «ворота», ( у минулому різні форми mhd tore та tor);
Leiter чол. рід «керівник», Leiter жін. рід «драбина».
У німецькій мові спостерігається тяжіння іменників певних семантичних груп до одного й того ж граматичного роду. Так, назви дерев та квітів - жіночого роду: die Birke, die Eiche, die Tanne; назви марок автомобілей - чоловічого роду: der Wolga, Mercedes, Toyota; назви готелів, кіно, театрів - середнього роду: das Astoria, Gloria.
Але в обох мовах є іменники, у яких граматичний рід коливається при збереженні іхнього значення:

Російська мова
Німецька мова
Зал-зала Abschei (der - die)
жираф - жирафа Abszeb (der - das)
туфель - туфля Bonbon (der - das)
просек - просека Dotter (der - das - die)
спазм - спазму Filter (der - das)
выхухоль (чол.-жін) Gischt (der - die)
контральто (чол.-жін.) Keks (der - das)
Як видно, такі російські та німецькі іменники не корелюють один із одним. В обох мовах коливання такого характеру можуть бути пов'язані з варіюванням парадигми відмини:
Російська мова Німецька мова
Зал - зала der Abscheu - die Abscheu
Зал-а - зал-ы der Abscheus- der Abscheu
Зал-у - зал-е dem Abscheu - der Abscheu
Зал – зал-у den Abscheu - die Abscheu
Зал-ом - зал-у
(о) зал-е - (о) зал-е
В обох мовах категорія роду певним чином пов'язана з формою зміною іменників, тобто з утворенням множини та типом відміни.
Так, відміна іменників чоловічого та середнього роду в обох мовах, щоправда, по-різному протистоїть відмінюванню іменників жіночого роду.
Зв'язок категорії роду з утворенням множини в німецькій мові виражений більш виразно, ніж у російській мові.
Так, суфікс - er зустрічається, в основному, в іменниках середнього роду: Kind-er Haus-er La mm-er Brett-er Mund-er Wald-er Rand-er Irrtum-er і ні в жодному іменнику жіночого роду.
Маркери граматичного роду можуть в обох мовах виконувати розрізнювальну функцію при омонімічних основах:
Російськак мова Німецька мова
лук-а лук der Erbe - das Erbe
моль мол der Flur - die Flur (Feld und Wiese)
лавра лавр der Gehalt - das Gehalt (Lohn)
літера літер der Hut - die Hut
крупу круп der Junge - das Junge
миро мир der Kunde - die Kunde (Nachricht)
der Kiefer - die Kiefer (Nadelbaum)
(Duden -Grammatik 1984, 210-211)
Таким чином, рід іменників у німецькій мові визначають:
1. за артиклем у називному відмінку однини:
der Frieden (чоловічий рід) - мир,
das Volk (середній рід) - народ,
die Welt (жіночий рід) - світ (Всесвіт);
2. за прикметником або займенником, якщо смороду вживаються з іменниками в однині: starker Kaffee (чол. рід) - міцна кава,
meine Schwester (жін рід) - моя сестра,
dieses Feld (сер. рід) - це поле;
3. за значенням: der Mann die Frau;
4. за словотворчою формою: der Arbeiter, die Zeitung.

Висновки
Таким чином, до чоловічого роду відносяться іменнники, що позначають
1. осіб чоловічої статі: der Mann - чоловік, der Vater - батько;
2. тварин - самців: der Bar - ведмідь, der Kater - кіт;
3. птахів: der Adler - орел, der Rabe - ворон, die Nachtigall - соловей, die Drossel - дрізд, die Mowe - чайку;
4. риб: der Karpren - короп, der Zander - судак, але: die Forelle - форель, die Schоille - камбала
5. назви сторін світу: der Suden - південь, der Norden - північ;
6. назви вітрів, опадів: der Passat - пасат, der Schneе - сніг, der Regen - дощ, але: die Bora - бора;
7. назви мінералів, гірських порід, шляхетних каменів: der Kies - гравій, der Diamant - діамант, die Kreide - крейда;
8. назви днів тижня, часу доби: der Wigter - зима, der Montag - понеділок, der Mai - травень;
9. назви гір і озер: der Ural - Урал, der Harz - Гарц, der Baikal - Байкал, але ряд гірських масивів у множині: die Pyrenaen - Піренеї, die Alpen - Альпи;
10. назви деяких країн: der Irak - Ірак, der Iran - Іран, der Sudan - Судан;
11. назви грошових знаків: der Rubel - рубль, der Dollar - долар, der Pfenning - пфенинг, але: die Mark - марка, die Kopeke - копійка.
До середнього роду належать іменники, що позначають:
1. дітей, дитинчати: das Kind - дитина, das Kaib - теля;
2. чоловічі й жіночі істоти одночасно: das Pferd - кінь, das Kamel - верблюд;
3. назви металів, сплавів, хімічних елементів: das Blei, das Kupfer - мідь, das Chlor - хлор але: der Stahl - сталь, der Schwefel - сірка, die Bronze - бронза;
4. назви материків, країн, міст і островів; (das) Europa – Європа, (das) Berlin – Берлін, (das) Frankreich – Франція, але: назви країн, областей на -ei –ie –e жіночого роду: die Mongolei – Монголія, die Türkei – Туреччина, die Normandie – Нормандія. Сюла ставляться також: die Krim - Крим, die Schweiz - Щвейцария.
5. іменники зі збірним значенням: das Volk - народ, das Gebirge - гори, das Besteck - столовий прилад;
6. назви готелів, кафе й кінотеатрів: das “Astoria”, das “Metropol”.
До жіночого роду належать іменники, що позначають:
1. осіб жіновий статі: die Frau - жінка, die Mutter - мати, але das Madchen - дівчина;
2. тварин - самок: die Kuh - корова, die Katze - кішка, але: das Schaf - вівця, das Huhn - курка;
3. назви більшості комах: die Biene - бджола, die Fliege - муха, але: der Schmetterling - метелик, der Kafer - жук;
4. назви більшості дерев: die Tanna - ялина, die Birke - береза, але: der Ahom - клен;
5. назви квітів: die Tulpe - тюльпан, die Rose - троянда. але: das Vergibmeinnieht - незабудка;
6. назви фруктів, овочів, ягід: die Birne - груша, die Mohre - морква, але: der Apfel - яблуко, der Prirsich - персик, der Kohl - капуста;
7. назви німецьких рік: die Oder - Одер, die Elbe - Ельба, але: der Rhein - Рейн, der Neckar - Неккар, der Main - Майн;
Примітка: назви іноземних рік переважно чоловічого роду: der Nil, der Kongo, der Don і т.п. Назви іноземних рік, що закінчуються на -а й -і в більшості випадків жіночого роду: die Wolga, die Lena, die Moskwa, die Themse;
7. назви кораблів і літаків: die Europa, die Tu - 154, die Caravell.

Визначення роду іменників за словотворчою формою:
1. багато односкладових іменників, утворені від дієслівних форм із нульовим суфіксом: der Gang - коридор, der Klang - звук, der Blick - погляд, але: das Speil, das Lied
2. Чотири іменники:
der Kaffe - кава, der Klee - конюшина, der See - озеро, der Tee - чай.
3. іменники із суфіксами –e –er –ler –aner –laner –tl –ling –en: der Junge – хлопчик, der Arbeiter – робітник, der Moskauer – москвич, der Indianer – індіанець, der Flugel – крило, der Lehrling – учень (на виробництві), der Boden – земля, der Garten – сад.
Примітка: похідні іменники із суфіксами -er -еl не слід заважати з іменниками, у яких -er el входить до складу кореня слова, наприклад, das Fenster – вікно, die Tochter – дочка, die Feder – перо, die Tafel – дошка,
4. Запозичені іменники із суфіксами:

-ant: der Aspirant,
-at: der Kaundidat,
-ad: der Kamerad,
-ent: der Student,
-graph: der Geograph,
-soph: der Philosoph,
-log(e): der Philologe,
-nom: der Agronom,
-ar: der Kommissar,
-or: der Doktor,
-et: der Prolet,
-ot: der Patriot,
-it: der Favorit,
-ist: der Sozialist,
-ier: der Pionier,
-eur: der Kommandeur,
-ar: der Revolutionar,
-ismus: der Kapitalismus
.
До середнього роду належать:
1. іменники із суфіксами:
- chen: das Hauschen - будиночок,
-lein: das Buchlein - книжечка,
-tum: das Heldentum - геройство,
-nis: das Hindernis - перешкода,
-sal: das Schicksal - доля,
-sel: das Ratsel - загадка, але: der Reichtum - богатстство,die Erlaubnis - дозвіл, die Kenntnis - знання;
2. запозичені неживі іменники із суфіксами:
-ent: das Dokument, але der Zement, der Kontinent,
-at: das Dekanat, -um: das Museum, -al: das Lineal;
3. іменники із префіксом -e: das Gebirge - гори, але der Geruch - запах, der Gesang - спів, der Geschmack - смак.
4. іменники із суфіксом -(s)tel (дробові числівники):
das Drittel - третина, das Zwanzigtel - двадцята частина;
5. збірні іменники з напівсуфіксами –gut, –werk,
-zeug, наприклад, das Wortgut - словниковий склад мови, das Buschwerk - чагарник, das Schreibzeug - письмовий прилад;
6.химико - медичні терміни: das Aspirin, das Karbol, а також назва технічних пристроїв із суфіксами: -phon: das Telephon, -skop: das Mikroskop.
До жіночого роду належать іменники:
1. з суфіксами:
-in: die Lehrerin - учителька,
-el: die Konditorei - кондитерська,
-erel: die Malerei - живопис,
-heit: die Kindheit - дитинство,
-keit: die Frohlichkeit - радість, веселощі,
-schaft: die Studentenschaft - студентство,
-e: die Kalte - холод,
-ung die Bewegung - рух.
2. запозичені суфікси:
-ie: die Melodie, -ik: die Physik,
-(t)at: die Fakultat, -ur: die Aspirantur,
-tion: die Revolution, -ion: die Union - сполучник,
-anz: die Ambulanz - амбулаторія,
-enz: die Differenz - різниця.
Протягом усієї історії німецької мови в іменниках помітні були коливання в роді та переходь з однієї групи в іншу.
Такі коливання можуть бути витлумачені інколи, мабуть, і як діалектні варіанти, наприклад, у давніх пам'ятках німецької мови:
and. rato ч.р. та rata ж.р. - сучасний варіант. Ratte жін. р.;
and. bluomo чол. рід та bluoma - жін. р. - сучасний варіант.
Зараз така подвійність вирівнюється на користь одного з варіантів, причому за відсутністі в цю епоху семантичних критеріїв, які дозволяють зарахувати слова до тієї чи іншої категорії роду, як критерій стали формальні ознаки - закінчення ( -e в Blume, Ratte вплинуло на закріплення жіночого роді).
Іноді відігравав роль діалект, на який спиралася лексика новонімецької мови. У багатьох випадках іменники змінюють рід лише в сучасній мові. Причиною іноді були формальні явища - закінчення mhd. site до XVII ст. чоловічого роду, зараз sitte жіночого роду, (закінчення -і дозволило осмислити це слово як слово жіночого роду); mhd. strale ж.р., ще в XV ст. зберігається жіночий рід, тепер strahl чол. роду (отут, навпаки, відпадіння -і допомогло осмислити слово як слово чоловічого роду).
Рід змінюється також інколи внаслідок стремління знищити розрив між граматичним та біологичним родом. Так, у розмовному мовленні зменшені форми від жіночих імен (формально сер.р.) уживаються в жіночому роді: mit der Mariechen.

Список використаної літератури
1. Авраскин В.А. Стилістичні виразні можливості частин мови і деяких інших можливостей стилістичної граматики. - Посібник: Челябінськ, 1975.
2. Баскакова Н.А., Андрющенко Т.Я., Хмелюк О.Н. Німецька мова. Курс прискореного навчання. Вид.-во Московського університету, 1990.
3. Безсмертна И.С., Куманичкіна Л.Ф. Зміст роботи по граматиці німецької мови. - Навчальний посібник для викладачів. - М., 1973.
4. Белостоцька О.Н. Підручник німецької мови. - З літератури на іноземних мовах, 1960.
5. Бакаленко М.М. Підручник німецької мови. - К.: Вища школа, 1981
6. Бибин О.А. Німецька мова: 1-ий курс - М.: Освіта,1986.
7. Блохіна Л. Навчальна допомога з німецької мови. - М., 1974.
8. Брандес М.П. Підручник німецької мови як другої іноземної мови. - М.: Вища школа, 1971.
9. Бублик В.Н. Історія німецької мови. - К.: Вища школа, 1983
10. Архангельська К. Допомога з німецької мови. - М.: Вища школа, 1978.
11. Архангельська К. Підручник німецької мови. - М.: Вища школа, 1970.
12. Ардова В.В. Підручник німецької мови для вузів. - М.: Центрком,1996.
13. Бергман Н., Гількнер A. Deutsch. Підручник німецької мови. - К.-Львів: Радянська школа, 1957.
14. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Сучасна німецька мова. Теоретичний курс. - М.: Вид.-во літ.-ри на іноземних мовах, 1957.
15. Коворкова И.Б. Підручник німецької мови для II курсу інститутів і факультетів іноземних мов. - М.: Вища школа,1976.
16. Носків С.А. Повторювальний курс німецької мови: Навчальний посібник для слухачів підготовчих відділень пед. інститутів. - Мінськ: Вища школа, 1980.
17. Москальская О.И. Граматика німецької мови. - М.: Вища школа, 1987.
18. Сушинский И.И. Граматика німецької мови. - М.: ГИС, 2001.
19. Проблеми німецького мовознавства й методики викладання німецької мови. Збірник статей. -Тула, 1970.
20. Рабинович Ф. Аналіз обсягу граматичного матеріалу в навчальних посібниках з німецької мови. - Смоленськ, 1961.
21. Хакимов И.А. Особливості навчання граматичному складу німецької й узбецької мови. - Ташкент: Фан німецької мови. -, 1976.
22. Липеровська Н.А. Підручник німецької мови. Для першого курсу факультету іноземних мов. - М.: Вища школа, 1967.
23. Лисецкая Т.Г. Підручник німецької мови. Для II курсу німецьких відділень університетів. - К., 1970.
24. Любимова З.М. Підручник німецької мови. - Для I курсу. - М.: Вища школа, 1973.
25. Чоботарь А.В., Серебрякова Н.А. Граматика сучасної німецької мови. - Донецьк: ТОВ ПКФ «БАО», 2005.
26. Duden –Grammatik. – 1984.
27. Hjelmslevl Essais Linguistiqиes// Travaux cu Linguistique de Copenhague. - 1959.


Другие работы по теме: