Contribution to International Economy

  • Бізнес план по створенню продовольчого магазина в Україні
ВСТУП
Черговий етап розвитку української економіки підвів українські підприємства до усвідомлення проблеми необхідності практичного застосування маркетингових принципів у своїй повсякденній діяльності. Однак, для цього потрібні не тільки підготовлені фахівці, а певні зусилля по створенню управлінських структур, у задачу яких входить планування, організація й контроль маркетингової діяльності на підприємстві.
Жодне підприємство не зможе працювати прибутково в умовах ринкової економіки без ретельно підготовленого бізнес-плану. Бізнес-план дає детальні пояснення, як буде відбуватися управління бізнесом, для того, щоб забезпечити його прибутковість, а також зворотність інвестицій. Постійні зміни економічного середовища, у якій діє компанія, припускають уточнення й перегляд бізнес-плану, що у свою чергу, вимагає вироблення механізму залучення управлінського персоналу до даної роботи.
Становлення і розвиток ринкової системи господарювання в
Україні потребують принципово нових підходів до організації
управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях.
Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно
ускладнюється чи навіть стає неможливою без попередньо розробленого
бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише діловим важелем
управління підприємством, а й засобом необхідного зовнішнього
фінансування для започаткування нового або діючого бізнесу.
Досвід організації підприємства свідчить, що планування діяльності
підприємства набуває все більшого значення в умовах швидких змін у
середовищі функціонування підприємства. Чим більш динамічним та
невизначеним стає середовище діяльності, тим більше порядку має бути
на самому підприємстві, тим більше уваги слід приділяти розробці
стратегій та оперативних дій для їх реалізації. Відсутність чіткого
плану є незаперечним свідченням незадовільного управління
підприємством. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його
масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без
чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання
надійних орієнтирів і реального плану господарювання.
У загальному випадку бізнес-план складається для зовнішніх і внутрішніх цілей. Зовнішня сторона бізнес-плану призначається для виправдання довіри інвесторів і кредиторів, переконання їх у потенційних можливостях компанії, компетентності її співробітників, а також необхідності надання їй стратегічної й фінансової допомоги.
Інакше кажучи, відсутність ретельно продуманого бізнес-плану, систематично відкоректованого відповідно до мінливих умов, є істотним недоліком, що відбиває слабість управління компанією, що в підсумку ускладнює можливості залучення фінансових ресурсів і досягнення довгострокової стабільності в конкурентному середовищі.
Якщо говорити коротко, бізнес-план - це критична стартова крапка й базис всієї планової й виконавської діяльності підприємства. Це найбільш важливе джерело акумуляції стратегічної інформації й спосіб прямого управлінського впливу на майбутнє положення підприємства, що описує шляхи досягнення прибутковості. У цілому фінансова, оперативна й інвестиційна політика підприємства повинна відповідати напрямкам і стратегічним цілям, виділеним у бізнес-плані.
Даний проект розкриває основні складові частини бізнес плану по створенню продовольчого магазина в Україні, а саме: описує послідовно всі кроки, які проходить підприємець при відкритті бізнесу в сфері торгівлі в сучасних умовах України на прикладі створення та діяльності продовольчого магазина.
1. Зв'язок комерційної діяльності із принципами маркетингу.
Маркетинг є однієї з найважливіших різновидів економічної й суспільної діяльності, однак, його дуже часто неправильно розуміють. Ціль маркетингу - підвищення якості товарів і послуг, поліпшення умов їхнього придбання, що у свою чергу призведе до підвищення рівня життя в країні, підвищенню якості життя.
Маркетинг має на увазі управління ринком з метою здійснення обміну для задоволення потреб і запитів людини. Або, інакше кажучи, маркетинг - це процес, у ході якого окремі особи й групи осіб одержують необхідне й бажане за допомогою створення товарів і споживчих цінностей й обміну ними один з одним.
Процеси обміну не відбуваються самі по собі. Продавці повинні шукати покупців, виявляти їхні потреби, створювати якісні товари й послуги, просувати, зберігати й доставляти їх. Розробка товарів, аналіз ринку, комунікації, розподіл, установлення цін й обслуговування споживачів - основні види маркетингової діяльності. Прийнято вважати, що маркетингом займається в основному сторона, що продає, але й покупці, виявляється, приймають у ньому участь - коли шукають потрібні товари за доступними цінами. Агенти із закупівлі теж беруть участь у маркетингу, займаючись пошуком продавців, з якими можна робити вигідні угоди. Ринок продавця припускає, що продавець має більше влади, а покупець є більш активним учасником ринку. На ринку покупця, покупець має у своєму розпорядженні більшу владу, а продавець повинен бути більш активним учасником ринку.
Комерційна робота в торгівлі - це діяльність підприємства, направлена на рішення особливого комплексу завдань. Вивчення процесів їхньої реалізації - важливий елемент оперативного дослідження на рівні торгового підприємства й регіону.
Основними учасниками комерційної діяльності, відповідно до нашої позиції, є не тільки підприємницькі структури, але й споживачі (участь яких у директивній економіці було слабким). Це затвердження засноване на тім, що для підприємців найважливішим фактором при висновку угод є доход (економічна вигода), а для споживачів вигодою є потрібний йому товар (послуга), якщо він більшою мірою задовольняє його потреби (споживчі інтереси). Споживач є не пасивним покупцем, а повноправним учасником комерційної діяльності, її регулятором.
Таким чином, найважливішою категорією суб'єктів ділових відносин між постачальниками товарів і роздрібною ланкою є споживач.

Рис. 1.1 - Комплекс завдань комерційної діяльності на ринку товарів і послуг
Тому комплекс завдань комерційної діяльності суб'єктів споживчого ринку ми розглядаємо через задоволення потреб населення. Споживач, реалізуючи свої інтереси, впливає на поведінку підприємців на ринку при укладанні угод, виборі сегмента ринку, організації збуту й продажу товарів, формуванні асортиментної, цінової політики.
Таблиця 1.1 - Система показників оцінки комерційної роботи підприємств торгівлі
Напрямок комерційної діяльності Показник ефективності комерційної роботи
Асортименти товарів і його
формування Широта асортиментів
Глибина асортиментів
Коефіцієнт відновлення асортиментів
Коефіцієнт стабільності асортиментів
Планування товарної пропозиції й забезпечення товарами Індекс росту товарообігу
Приріст (скорочення) часу обігу товарів
Ступінь відповідності товарних запасів нормативу
Індекс виконання плану закупівель
Ступінь виконання договірних зобов'язань постачальниками
Ритмічність надходження товарів по асортиментах
Коефіцієнт припустимого рівня якості товарів
Індекс валового доходу
Формування й стимулювання попиту Відповідність обсягу й структури товарної пропозиції обсягу й структурі купівельного попиту
Ступінь відновлення асортиментів
Коефіцієнт закінченості покупки
Обсяг і структура незадоволеного попиту
Рентабельність рекламних заходів
Економічна ефективність
комерційної діяльності Приріст валового доходу від комерційних операцій
Приріст прибутки від комерційної діяльності
Співвідношення доходів і витрат по закупівлі й реалізації товарів
Сформулювавши місію компанії вартого переднього завдання, керівництво повинне спланувати свій бізнес-портфель - набір видів діяльності й товарів, якими буде займатися компанія. Гарним вважається той бізнес-портфель, що оптимальним способом пристосовує сильні й слабкі сторони компанії до можливостей середовища. Компанії треба, по-перше, проаналізувати наявний у неї бізнес-портфель і вирішити, на які напрямки діяльності направити більше або менше інвестицій (або не направляти зовсім), і, по-друге, розробити стратегію росту для включення в портфель нових товарів або напрямків діяльності.
Аналіз бізнесу-портфеля компанії повинен допомогти менеджерам оцінити поле діяльності компанії. Компанія повинна прагнути вкладати кошти в більш прибуткові галузі своєї діяльності й скорочувати збиткові. Першим кроком керівної ланки при аналізі бізнесу-портфеля є виявлення ключових напрямків діяльності, що визначають місію компанії. Їх можна назвати стратегічними елементами бізнесу.
Маркетинговий аудит - це систематичне всебічне вивчення діяльності, середовища, цілей і стратегій компанії для виявлення проблем і можливостей компанії.
Компанія здійснює свою діяльність у складному маркетинговому середовищі, що складається й з неконтрольованих факторів, з якими компанії доводиться миритися. Середовище, з одного боку, надає можливості, а з іншого боку - таїть погрози. Компанія повинна ретельно й безупинно аналізувати дане середовище, щоб вчасно уникнути погроз і реалізувати можливості. У таблиці 1.1 наведені всі питання маркетингового аудита, які повинні бути в зоні постійної уваги маркетингового відділу компанії.
Таблиця 1.2. - Питання маркетингового аудита.
Аспекти Зміст
Аудит маркетингового середовища
Макросередовище
1. Демографічний аспект Які основні демографічні тенденції представляють можливості й погрози для компанії?
2. Економічний аспект Який вплив на компанію будуть мати тенденції зміни доходів, цін, заощаджень й умов кредиту?
3. Екологічний аспект Які прогнози зміни вартості й доступності природних ресурсів й енергії? Чи відповідально підходить компанія до охорони навколишнього середовища?
4. Технологічний аспект Які відбуваються технологічні зміни? Яке положення в компанії в науково-технічній сфері?
5. Політичний аспект Як діючі й передбачувані закони можуть вплинути на стратегію компанії?
6. Культурний аспект Яке ставлення населення до діяльності й товарів компанії? Які зміни в способі життя споживачів можуть мати вплив?
Область завдань
1. Ринки Як змінюватися розміри ринку, темпи його росту, географічний розподіл і прибуток? Які основні сегменти ринку?
2. Споживачі Як покупці оцінюють якість товару, обслуговування й ціни, пропоновані компанією? Як вони ухвалюють рішення щодо покупці?
3. Конкуренти Хто основні конкуренти? Які їхня стратегії частки ринку, сильні й слабкі сторони?
4. Канали збуту Які основні канали збуту використає компанія для доставки своїх товарів покупцям? Наскільки ефективно вони працюють?
5. Постачальники Які тенденції впливають на постачальників? Які перспективи доступності ключових ресурсів для виробництва?
6. Контактні аудиторії Які контактні аудиторії викликають проблеми або представляють можливості? Як варто поводитися компанії відносно цих груп?
Аудит маркетингової стратегії
1. Ціль компанії Чи чітко визначена мета й чи орієнтована вона на ринок?
2. Завдання маркетингу Чи сформульовані чіткі завдання компанії, що обумовлюють планування й реалізацію маркетингу? Чи відповідають ці завдання можливостям і ресурсам компанії?
3. Маркетингова стратегія Чи є в компанії ретельно розроблена маркетингова стратегія для досягнення поставлених цілей?
4. Бюджет Чи є в компанії достатні бюджетні ресурси для сегментів ринку, товарів, територій й елементів маркетингового комплексу?
Аудит організації маркетингу
1. Формальна структура Чи володіє керівник служби маркетингу достатнім авторитетом, щоб впливати на дії компанії, пов'язані із задоволенням покупців? Чи оптимальна структура маркетингової діяльності з погляду функцій, товарів, ринків і територій?
2. Функціональна ефективність Чи ефективно взаємодіють служби збуту й маркетингу? Чи досить компетентні й зацікавлені в роботі співробітники служби маркетингу, як контролюється й оцінюється їхня робота?
3. Погодженість Чи добре взаємодіють співробітники служби маркетингу з виробничим і науково-дослідним відділами, відділами постачання, кадрів й інших підрозділів?
Аудит системи маркетингу
1. Маркетингова інформаційна система Чи забезпечує маркетингова інформаційна система точну й своєчасну інформацію про розвиток ринку? Чи ефективно використають маркетингові дослідження фахівці приймаючі рішення в компанії?
2. Система маркетингового планування Чи розробляються в компанії річні, довгострокові й стратегічні плани? Чи ефективно вони реалізуються?
3. Система контролю маркетингу Чи виконуються завдання, поставлені річним планом? Чи аналізує періодично керівництво обсяг продажів і прибутковість товарів, ринків, територій і каналів збуту?
4. Розробка нових товарів Чи добре організовано в компанії виявлення, відбір і розробка ідей нових товарів? Чи проводиться тестування нових товарів і ринків? Чи мають успіх нові товари компанії?
Аудит ефективності маркетингу
1. Аналіз прибутковості Наскільки прибуткові різні товари, ринки, території й канали збуту компанії? Чи треба компанії виходити на які-небудь сегменти бізнесу, розширюватися або йти з них? Які будуть наслідки?
2. Аналіз витрат Можливо, витрати яких-небудь напрямків маркетингової діяльності занадто високі? Як зменшити витрати?
Аудит функцій маркетингу
1. Товари Чи розроблені в компанії чіткі завдання по товарних групах? Потрібно чи знімати з виробництва які-небудь товари? Потрібно чи освоювати виробництво яких-небудь нових товарів? Чи принесе користь яким-небудь товарам зміна їхньої якості, стилю або характеристик?
2. Ціна Які цілі, політика, стратегії й методики компанії в області ціноутворення? Чи відповідають ціни компанії споживчої цінності товару з погляду покупця? Чи правильно використовується система знижок з метою стимулювання збуту?
3. Поширення Які завдання й стратегії поширення? Чи має компанія достатнє охоплення й рівень обслуговування на ринку? Потрібно чи вносити зміни в існуючі канали поширення або вводити нові канали?
4. Реклама, просування й створення іміджу Які цілі компанії в області просування товару? Як визначаються витрати на ці цілі? Чи достатні вони? Чи добре продумані й чи легко сприймаються рекламні повідомлення? Чи є в компанії ретельно розроблені програми стимулювання збуту й пропаганди товару?
5. Служба збуту Які завдання служби збуту компанії? Чи досить велика ця служба? Чи належним чином вона організована? Чи досить вона структурована мотивована й контрольована? Як можна оцінити службу збуту в порівнянні з аналогічними службами в конкурентів?
Маркетинговий аудит - це не разовий захід, а постійний і безперервний процес, що поставляє інформацію про становище всіх елементів системи маркетингу на підприємстві й про ринки.
2. Опис етапів створення й розвитку продовольчого магазина в
м. Дніпропетровську.
2.1. Характеристика підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності
Автором даного проекту пропонується відкриття невеликого продовольчого магазина загальною площею до 150 кв.м. (площі для будівлі з перспективою розширення) в активному житловому масиві міста. Асортименти магазина повинен відповідати асортиментам середнього супермаркету. Щоб торговельне підприємство могло конкурувати з більшими торговельними мережами, перший період керівництво підприємства повинне дотримуватися політики ідентичних цін.
Відкриття нової справи завжди пов'язане з постановкою безлічі різнопланових завдань, для рішення яких доводиться залучати колективи й окремих фахівців.
Робота починається з формування технічного завдання, що підбиває підсумок міркуванням про внутрішній і зовнішній вигляд магазина й може бути викладене в довільній формі.
Для економії часу на етапі підготовки ескізної пропозиції доцільно провести укрупнений розрахунок энерго-, водо-, теплоспоживання й інших эксплуатаційних параметрів, необхідних для своєчасного одержання технічних умов на підключення зовнішніх комунікацій.
Одночасно з розробкою ескізної пропозиції має сенс зайнятися також збором й оформленням правовстановлюючих й дозвільних документів. Практика показує, що майже завжди питання документального оформлення відкладаються, що приводить у підсумку до конфлікту між реальним ходом виконання робіт з реалізації проекту і його документальною легалізацією. Крім цього питання погоджень об'єктивно розглядаються державними організаціями невиправдано довго.
Після одержання всіх необхідних погоджень необхідно вибрати надійну будівельну організацію, з якою має бути укладання контракту на проведення робіт. При цьому варто не забути попередньо одержати ліцензію на виконання функцій Замовника, тому що без її контракт не має законної чинності. Будівельна організація з використанням правовстановлюючих документів, отриманих від Замовника, і погоджених проектних матеріалів, отриманих від проектної організації, повинна відкрити відповідні ордери на провадження робіт і зайнятися втіленням у життя задумів.
Серйозним кроком є своєчасний добір і замовлення торгово-технологічного обладнання в спеціалізованої організації у відповідність зі Специфікацією проекту.
У якийсь момент часу стає зрозуміло, що будівельні роботи близькі до завершення, і варто зайнятися оформленням внутрішньої й зовнішньої реклами. Необхідно пам'ятати, що зовнішня реклама так само вимагає відповідного документального оформлення.
Залежно від величини магазина весь описаний цикл займає строк від напівроку до року, за умови наполегливого рішення постійно виникаючих питань.
Описаний алгоритм звичайно оформляється у вигляді сіткового графіка, що дозволяє зримо представити види заходів, строки реалізації, масштаби фінансування й задіяні чинності.
Ефективність реалізації проекту створення магазина багато в чому залежить від способу управління цим процесом.
Розповсюдженої є практика контролю тільки з боку власника або директора торговельного підприємства. Однак це не завжди доцільно в силу значної завантаженості указаної категорії керівників.
Іншим способом управління може бути створення Служби замовника, укомплектованої відповідними фахівцями, однак цей шлях реальний тільки для дуже великих компаній.
Альтернативним способом рішення зазначеної проблеми може бути делегування функцій оперативного наскрізного управління проектом багатофункціональної керуючої компанії, що здійснює реалізацію всього описаного алгоритму "під ключ", зберігаючи стратегічне управління з боку керівництва Замовника. Цей спосіб знаходить широке застосування в західній і просунутій російській компаніях й є найбільш перспективним у цей час.
Таблиця 2.1 - Сітьова схема створення магазину
N Заходи Терміни виконання, міс.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Формування технічного завдання
2 Розробка предпроектних пропозицій
3 Оформлення правовстановлюючих документів
4 Укрупнений розрахунок технічних параметрів
5 Одержання технічних умов
6 Розробка проектної документації
7 Узгодження проектної документації
8 Одержання ордерів
9 Виконання будівельних робіт
10 Замовлення торгового обладнання
11 Монтаж торгового обладнання
12 Замовлення внутрішньої й зовнішньої реклами
13 Монтаж реклами
14 Благоустрій території
15 Здача об'єкта
16 Монтаж противокражного устаткування
17 Монтаж касового обладнання
18 Набір персоналу
19 Завезення продуктів
20 Проведення рекламної компанії
Таким чином, відкриття магазина потребує проведення ряду заходів, представлених у таблиці. Час, необхідний для відкриття магазину - приблизно 1,5 року.
2.2. Методи вивчення попиту з боку населення торговельним підприємством
Існують різні способи вивчення попиту на продукцію, що припускає продавати магазин. Найбільш відомим способом на ринку продовольства є вивчення діяльності конкурентів і вивчення структури асортиментів, представленого в регіоні, де буде розташований магазин.
Тому, автор пропонує з даною метою вивчити ситуацію, що склалася на роздрібному ринку України, і, зокрема, Дніпропетровська.
Сегмент ринку, на який націлений об'єкт проекту - торгівля
продуктами харчування і супутніх побутових товарів, суспільне
харчування. Цей ринок призначений забезпечувати природні потреби
людини продуктами харчування. Тому, навіть незважаючи на загальний
економічний спад у державі, він виявився найменш уразливим і
дозволяє працювати зі зниженим ризиком для цього виду торгового
бізнесу. Найбільше характерними для нього останнім часом стали -
часткове переорієнтування в асортименті на більш дешеві вітчизняні
продукти харчування, відмова від дорогих імпортних продуктів,
стабільна оборотність.
Місячний обсяг ринку споживання продуктів харчування в країні
за даними органів Госкомстата складає біля 4 млрд. гривень,
розрахований він виходячи зі споживчої корзинки вартість якої складає
біля 80 грн. (складається споживча корзинка з 22 основних продуктів
харчування, куди не ввійшли багато споживані населенням продукти, як
наприклад копченості, м'ясні і рибні, кава, напої, дитяче харчування й
ін.). Реальний місячний обсяг ринку продуктів харчування визначений
експертним шляхом складає мінімум 8 млрд. грн.
Місячний обсяг споживання продуктів харчування в м. Києві в
порівнянні з іншими регіонами значно вище і складає біля 1200 млн.
грн., або в середньому біля 280 грн. на одну людину. Попит на продукти харчування залишається на старому рівні, проте, росте попит на більш дешеві продукти
вітчизняного виробництва і знижується попит на дорогі імпортні
продукти.
Шляхом аналізу продаж, опитування й анкетування покупців
буде визначатися асортимент, обсяги і якість продуктів і товарів.
З огляду на територіальну відособленість мікрорайону при доборі
асортименту буде враховуватися потреба не тільки в продуктах
харчування, а і потреба в забезпеченні населення супутніми товарами
необхідними для побуту, ведення домашнього господарства.
2.2.1 Місце розташування точок покупки продовольчих товарів.
По кількості торговельних площ Україна відстає від розвинених західних країн й, незважаючи на активне будівництво супермаркетів і торгових центрів, насичення ринку відбудеться не швидко.
Ще 3-4 року буде переважати споживання на ринках міста й населених пунктів, тому що 40-50% населення України купують продовольчий ряд саме там. Ще 25% українців купують продукцію в невеликих магазинах із традиційною формою обслуговування (прилавочною).
Поки ринок роздрібного споживання розвивається досить динамічно. Площ, придатних для торгових об'єктів, у великих містах майже немає. Тому намітилася тенденція капітального будівництва магазинів.
Серед головних факторів, що стримують будівництво торговельних мереж, багато операторів називають недостачу інвестицій, високу вартість нерухомості, відсутність відповідних торговельних площ і кваліфікованих фахівців, здатних займатися розвитком мережі.
Проте, по оцінках експертів, в 2003р. зростання інвестицій у розвиток роздрібного (у т.ч. і мережного) бізнесу склало 40-50% й, судячи з кількості оголошених тендерів на будівництво й оснащення великих торговельних об'єктів, в 2005-2006р., ці темпи збережуться.
Сьогодні для України найбільш прийнятні магазини самообслуговування площею 300-500 кв. м. з вивіреними асортиментами й цінами, орієнтованими на цільову аудиторію району, у якому розташований магазин.
Асортименти такого магазина по кількості позицій може бути зіставимо з асортиментів супермаркету. Головне - грамотно вибудувати торговельний зал і домогтися швидкої роботи розрахункових вузлів. При цьому, витрати на оснащення такого магазина будуть значно менше, ніж витрати на відкриття супермаркету площею 1000-1500 кв.м., а товарообіг досить високим.
Подібний формат розвиває найбільш масова українська мережа «АТБ» (Дніпропетровськ). Представники мережі визначають свої магазини як щось середнє між дискаунтером і супермаркетом. Це означає, що по площі й рівню ці магазини близькі до дискаунтерам, а по асортиментах - до супермаркетів. Асортименти в магазинах мережі «АТБ» нараховує до 3500 позицій, у той час як європейський дискаунтер пропонує 800-1200 найменувань товару.
На думку експертів, внаслідок невисокого рівня життя, переважна більшість українських покупців не готові робити великі покупки й платити за підвищений комфорт. У той же час, навіть небагатий покупець бажає бачити широкий, доступний за ціною асортименти й комфортний торговий зал. Виходячи із цього, мережа намагається вирішити непросте завдання: зберегти ціни дискаунтера й підвищити якість обслуговування.
Опираючись на досвід перших торгово-розважальних центрів, у великих містах непогані перспективи для розвитку торгівлі продуктами харчування мають «якірні» гіпермаркети. По буднях такі магазини відвідують 9,5 тис. чіл., по вихідним -15,5 тис. чіл.
Присутність магазинів сучасних форматів в обласних центрах і невеликих населених пунктах поки обмежене. Причина - більш низькі доходи населення цих міст у порівнянні з доходами населення столиці й 2-3 міст - мілліонників, яким є Харків. Оператори ринку прогнозують, що початок експансії в регіони буде покладено невеликими по площі мережними супермаркетами або дискаунтерами.
В активну фазу цей процес увійде через кілька років за умови підвищення купівельної спроможності населення цих міст. Основні торговельні формати України представлені в таблиці 2.1
Таблиця 2.2 - Частки торговельних форматів в Україні по обороті, % (по оцінках компанії Рорус)
№ Назва магазина Питома вага в Україні
1. Гипермаркет 5-6%
2. Супермаркет 25-30%
3. Дискаунтер 1-2%
4. Магазини із традиційною формою торгівлі (через прилавок)
10-12%
5. Спеціалізовані магазини 1-2%
6. Магазини «у будинку» 12-14%
7. Малі магазини самообслуговування 2-4%
8. Ринки (базари) 40%
Таблиця 2.3 - Структура роздрібної торгівлі продуктами харчування в Україні
Тип
торговельної точки Кількість магазинів Торгова площа
На 01.01.03 На 01.01.04 На 01.01.03 На 01.01.04
Усього 41 754 38 422 365 500 3 578 558
Змішаного типу 37 615 34 786 338 600 3 293 736
У тому числі
- універсами,
- супермаркети
596
652
447000
535697
- гіпермаркети 20 38 72000 148195
Спеціалізовані 4139 4136 270000 284822
Самообслуговування 1548 1563 352800 490161
Поки діючі оператори роздрібного споживчого ринку оцінюють перспективи знову створюваних одиночних магазинів як стабільні. Але вже через кілька років положення таких магазинів може ускладнитися через нездатність конкурувати із цінами мережних магазинів. Подальший розвиток й укрупнення мереж, а в перспективі і їхнє поглинання, приєднання й злиття, несе реальну погрозу немережевим операторам. Фахівці прогнозую, що їхня кількість із загостренням конкуренції (через 3-4 року) значно скоротиться. Можливо, щоб бути конкурентними, немережевим операторам доведеться об'єднуватися в структури (кооперативи, союзи), які будуть вирішувати завдання членів цих організацій, наприклад, закупівля товарів у постачальників по більш низьких цінах.
На думку банківських фахівців, при наявності грамотного бізнес-плану будь-який банк може видати необхідну суму для проекту. Проблема буде складатися в розходженні цін поставки закуповуваних для реалізації товарів споживання, що буде значно вище в немережевого оператора, частка рекламного бюджету буде значно вище в обсязі товарообігу в мережних операторів і рентабельність, відповідно, буде значно відрізнятися. Багато одиночних супермаркетів сьогодні намагаються конкурувати з мережами за ціною, тим самим, ще більше знижуючи рентабельність.
Чимало людей готові платити за приємне обслуговування й комфорт. Тому одиночні магазини повинні йти по шляху саме створення цих цінностей. Головне завдання - правильне позиціювання магазина й пошук свого цільового сегмента. Головною помилкою багатьох «одиночних» магазинів є спроба змагатися з мережними структурами роздробу.
2.2.2. Особливості ринку Харкова.
Будівництво супермаркетів у Харкові почалося два-три роки тому. До цього моменту магазинів сучасних торговельних форматів майже не було. У створенні мереж процвітали місцеві оператори. На думку начальника управління розвитку споживчого ринку Харківської обладміністрації Олександра Пенського, це пов'язане з тим, що Харків споконвіку вважається купецьким містом і торгівля перебуває в менталітеті Харків'ян. Найбільше активно розвиваються торговельні марки «Таргет», «Клас», «Рост», «ЮСИ». У цілому, їхньої мережі нараховують 11 магазинів формату супермаркет. Сьогодні в ряді інструментів у конкурентній боротьбі переважають дисконтні карти, бонуси, подарункові набори, святкові розпродажі й т.д. Харків відрізняється досить низькими цінами при високому рівні обслуговування. По оцінках керівників деяких мереж, рівень цін у Харкові на 7-10% нижче, ніж у Києві.
Роздрібний оборот у Харківській області в 2004р. Виріс майже на 26% і склав 6,7 млрд. Без обліку торгівлі на ринках він оцінюється приблизно в 3,6 млрд. грн., з яких приблизно 3 млрд. належить Харкову.
На думку експертів роздрібних мереж, ринок магазинів сучасних торговельних форматів заповнений максимум на 40-50%. Основні торговельні крапки будуються уздовж головних магістралей, а житловими мікрорайонами ніхто поки не займається.
У найближчі 5 років у Харкові можна сміло прогнозувати стійкий і стабільний зріст торговельних мереж. Насичення ринку сучасними магазинами відбудеться протягом найближчих 2-3 років. У більш віддаленій перспективі, до 2008р. Існує ймовірність перерозподілу ринку між міжнародними мережними операторами
2.2.3 Особливості ринку Дніпропетровська.
Перший супермаркет у Дніпропетровську в 2001р. відкрила ТПГ «Rainford» , хоча сьогодні найбільш великим оператором ринку є місцева торговельна мережа «АТБ-маркет», що оперує 88 магазинами, середня площа яких - 500 кв.м.. Більша частина мережі - це магазини самообслуговування. Мережа працює не тільки в Дніпропетровську, але й у містах центрального регіону України. Мережа «АТБ-маркет» орієнтована на найбільш масову верству відвідувачів із середнім або навіть нижче середнього доходом. Директор по маркетингу мережі магазинів «АТБ-маркет» Дмитро Фоменко вважає, що ринок недостатньо насичений і говорити про загострення конкуренції в регіоні передчасно. Через відсутність достатньої кількості продовольчих магазинів у прийнятним рівнем цін, близько 40% жителів Дніпропетровська дотепер купують продукти харчування на ринках. Частка «цивілізованої» торгівлі занадто мала.
У форматі магазинів «у будинку» у мікрорайонах міста працюють винайдені компанією Rainford оригінальні продуктові кіоски, у яких в основному представлена продукція торговельних марок даної ТПГ. На сьогоднішній день в області функціонує найбільший супермаркет Terra площею 7 550 кв. м.. Він щодня приймає 22 тис. відвідувачів. Представники супермаркету заявляють, що їхня торговельна мережа буде розширюватися в житлових мікрорайонах, поступово витісняючи ринки.
Призвідником дрібнооптової торгівлі продовольством у регіоні також є ТПГ «Rainford», що організувала мережа складів-магазинів формату C&C.
Цікавими даними характеризується розкид переваг покупців основних торговельних мереж/магазинів Києва при покупці товарів повсякденного попиту (табл..2.4.).
Таблиця 2.4. - Споживчі переваги основних торговельних мереж/магазинів Києва при покупці товарів споживчого попиту , %.*
Назва
мережі/магазина Споживча перевага
(Питома вага, %)
1. Фуршет 26,4
2. Сільпо 17,7
3. Ринок/базар 11
4. Велика Кишеня 9,5
5. Білла 7
6. Мегамаркет 4,8
7. Бегемот 2,7
8. Spar 2,2
9. Metro 1,6
10. Тико-маркет 0,9
11. Край 0,9
12. Комора 0,7
13. Евромарт 0,6
14. Бимаркет 0,6
15. Вест лайн 0,5
16. Фоззи 0,4
17. Континент 0,4
18. Cash&carry 0,3
19. Максі 0,2
20. Деснянка 0,1
21. Кошик 0,1
22. Інші 5,9
23. Немає відповіді 5,5
* Дані: Gfk-USM - опитування 1000 киян по випадковій виборці.
2.3 Огляди ринків деяких продуктів споживання.
1) Спиртна продукція.
Протягом багатьох років обсяги споживання горілки в Україні залишаються стабільними - 30-35 млн. дол. у рік. по мірі збільшення споживання пива. Останнім часом інтерес споживачів до горілки трохи знизився. Але поки, за словами аналітиків, вплив даної тенденції слабко відіб'ється на зниженні споживання спиртного. За даними офіційної статистики зареєстроване зростання виробництва спиртного - в 2004р. У порівнянні з 2003р. споживання виробництво виросло до 41 млн. дол. (включаючи) слабоалкогольні напої. Компанії-виробники й оптовики зв'язують дану тенденцію із зростанням темпів легалізації ринку. По оцінках експертів, частка тіньового ринку скоротилася з 40% до 35-30%, що зв'язують із введенням єдиної ставки акцизного збору на спирт для всіх учасників ринку. Завдяки скороченню частки тіньового ринку, загальне виробництво легального алкоголю збільшилося на 2,5-3 млн. дол.
По даним 2004р. кількість операторів ринку становить:
1) 341 ліцензія видана на виробництво спиртного;
2) 676 -на оптову й 91,5 на роздрібну торгівлю спиртним.
Частка імпортованої продукції в Україні становить менш 1%..
З початку 2005 горілка подорожчала на 2-10%, що призвело до зміни структури сегментів споживачів. Сьогодні відбулося дроблення середнього цінового сегмента по підсегменти:
1) 10-12 грн. за 0,5 л.;
2) 12-15 грн. за 0,5 л.;
3) 15-18 грн. За 0,5 л.
При цьому, найбільш гостра конкуренція спостерігається в сегменті № 1. За словами співробітників компанії Немірофф, відзначається активний розвиток сегмента горілок класу преміум і суперпреміум. На ринку з'явилася горілка вартістю 70-100 грн. Це зв'язують також із зростанням вкладень у рекламу й просуванням продукції виробниками, що прямо впливає на рівень доходів від реалізації в роздрібних магазинах і супермаркетах.
Таблиця 2.5. - Динаміка обсягу виробництва спиртного в Україні в 2002-2005р., тис. дол.
Роки Обсяги виробництва, тис. Дол..
2002 22633
2003 26241
2004 40923
2004* 8362
2005** 10503
• З урахуванням слабоалкогольної продукції
• ** за 3 місяці 2005р.
У найближчі 0,5 -1 рік прогнозується зниження якості й структури дистрибуції через значне подорожчання вартості ліцензії на оптову торгівлю спиртним.
2) Ринок майонезу.
В 2004р. Український ринок майонезу розвивався відповідно до очікувань і прогнозами операторів і виріс на 7-10%. В 2004р. Виробництво майонезу в Україні збільшилося до 16% і склало 130 тис. тонн. За різними оцінками, обсяг внутрішнього майонезного ринку торік склав 140-150 тис.т у фізичному вираженні й 800-900 млн. грн. - у грошовому. По оцінках операторів ринку ранок близький до насичення Споживання майонезу становить близько 2,5 кг у рік на людину: «майонез споживають майже всі повнолітні в Україні».
Таблиця 2.6 - Структура продажів майонезу в 2004р. (по смаках), %
Характеристика якостей майонезу Питома вага в структурі продажів
1. По смакових якостях
1) Традиційний смак 94%
2) Маслиновий 3,2%
3) Часниковий 2%
4) Сирный 0,1%
5) Інші смаки 0,7%
2. По жирності
1) Жирність більше 67% 36,2%
2) Жирність 40-67% 22,6%
3) Жирність менш 40% 41,2%
По обсягу упаковки
1) 0,2-0,3 кг 60,4%
2) 0,3-0,4 кг 0,3%
3) Менш 0,2 кг 3,4 %
4) Більше 1 кг 1,3%
5) 0,5-1 кг 12,1%
6) 0,4-0,5 кг 22,5%
В 2004р. Основними постачальниками майонезу були компанії ACNielsen, 55,9% майонезного ринку належало АТ «Волиньхолдинг» (35% ринку), ЗАТ «Львівський жирокомбинат», ЗАТ «Харківський жировий комбінат», НП «Бест», ТОВ «Олис ЛТД».
За даними газети «Бізнес» мода на високожирні (більше 60% жирності) соуси поступово йде й більше кращими стають низькожирні майонези (менш 40%).
У цей час у виробників у наборі 5-7 продуктів різної жирності, смаків і цінових категорій. Сегмент оригінальних майонезов займає 5% ринку.
Таблиця 2.7. - Цінова структура ринку майонезу (у роздрібних цінах за пластикове впакування - 0,2 кг), %.
Категорія вартості Вартість , грн. Питома вага на роздрібному ринку України
Дешевий 1,35-1,5 грн. 40%
Середній 1,5-1,8 грн. 40%
Дорогий 1,8-2,3 грн 20%
Таким чином, роздрібний магазин у побудові планів продажів і закупівель продуктів, може брати до уваги даний аналіз ринку по обсягах, структурі й відповідно до можливого розмірів оборотних коштів планувати закуповувані асортименти продукції.
2.4. Особливості управління оборотним капіталом у торговельному бізнесі
Ефективність використання торговельного капіталу залежить від багатьох факторів. Ці фактори діляться на зовнішні, що впливають поза залежністю інтересів підприємства (податкове, митне законодавство, умови одержання кредитів і процентні ставки по них й ін.), і внутрішні, на які торговельна організація може й повинна впливати. Першорядними серед внутрішніх факторів, що впливають на ефективність використання торговельного капіталу, є, зокрема, асортиментна політика торговельної організації й ефективність управління товарними запасами.
Приклад із практики: 52,5% товарних асортиментів приносять компанії всього 1,5% доходу, і всього 0,65% від загального обсягу маржі. Питання: чи дійсно компанії потрібний саме такі товарні асортименти? У цьому й у ряді інших випадків навіть продаж товарів нижче собівартості може привести до більшої ефективності торговельного капіталу. Це може відбутися за рахунок звільнення фінансових коштів і можливості пустити їх в оборот, а також зніме навантаження зі структурних підрозділів компанії по обслуговуванню частини товару.
Звільнений торговельний капітал можна направити на:
 закупівлю вже користується попитом товару - зняття товарного дефіциту;
 на розширення асортиментів - залучення нових споживачів.
Торговельний процес стає в більшій мері забезпеченим необхідними фінансовими ресурсами. При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються додаткові кошти. Звідси більша ліквідність активів торговельної організації. Таким чином, очевидний вплив структури товарних асортиментів на ефективність управління торговельним капіталом: чим менше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (у наведеному випадку, у товарній), тим вище за інших рівних умов виявляється ефективність їхнього використання.
Для приведення в домірність асортиментів й одержуваних від його реалізації виторгу й маржі може бути використаний АВС-аналіз. Це одні з методів виділення (диференціювання) усередині досліджуваного об'єкта (у цьому випадку, товарних асортиментів) найбільш типових або однорідних наборів елементів. Однорідність елементів може бути по одному або декількох властивостях об'єкта вивчення. У нашому випадку такими властивостями можуть служити різні властивості товару, що відповідають на питання: Скільки місця на складі займає даний товар?
Скільки грошей він потребує? Який виторг / прибуток він приносить?
Яка стабільність покупок даного товару? Які типові обсяги вибуття товару? і т.д.
Як ми вже відзначали вище, особливостями роздрібного бізнесу відносно товару є, у першу чергу, вимогу наявності, особливо для предметів повсякденного попиту.
Забезпечити постійну наявність товару, що користується попитом, - завдання, що вирішується, у тому числі, з використанням аналізу стабільності продажів. За допомогою його прогнозуються витрати на закупівлі товару. Стабільність продажів виміряється на основі якого-небудь тимчасового періоду, як правило, внутрісезонно, тобто усередині стабільних зовнішніх умов.
Стабільність є одним з факторів, що впливають на розподіл торговельного капіталу й ціноутворення. Звичайно на товар, що менш передбачуваний, ставлять більшу торговельну націнку, що у цьому випадку є для продавця своєрідною страховкою.
Вивчення стабільності продажів дозволяє прогнозувати платоспроможність торговельної організації й фінансову стабільність компанії в цілому. Варто виходити з того, що можливості лавірування при виборі стратегії торговельного бізнесу безпосереднім способом залежать від витрат на закупівлю й реалізацію товарів.
Саме рівень витрат визначає мінімальний рівень ціни, установлений торговельною організацією. І саме стабільність продажів є одним з найважливіших показників, що дозволяють прогнозувати обсяг реалізації товарів, що у свою чергу є основою для обґрунтування більшої частини стратегічних і тактичних фінансових планів.
Існують різні методики замовлення товару залежно від стабільності продажів. Управління товарними асортиментами й товарними запасами не повинне бути для торговельної компанії функцією, відірваної від загальної стратегії компанії, що транслюється, як правило, через логістичні концепції.
У цілому можна виділити наступні принципи формування товарних асортиментів:
 у кожному магазині повинна бути забезпечена достатня повнота товарів частого попиту, простих асортиментів, незамінних і важко замінних у споживанні й попиті;
 по кожній групі й підгрупі повинна бути забезпечена також достатня широта товару залежно від асортиментного профілю магазину;
 залежно від товарного профілю й зони діяльності магазину необхідне встановлення певної кількості різновидів по кожному виді товарів;
 облік і відбиття в асортименті споживчих переваг й особливостей попиту в даній зоні діяльності торговельної організації.
Однак пріоритети у формуванні товарних асортиментів розставляються по-різному залежно від різних логістичних концепцій.
2.5 Вартість проекту
Виходячи з попередніх оцінних розрахунків, загальна вартість проекту створення продовольчого магазину разом із будівельними роботами та оснащенням складає 440 000 грн. , тривалість періоду реалізації проекту - 20 місяців 2006-2007р.
Основними джерелами фінансування стануть:
• власні кошти підприємця – 40 000 гривень;
•кредитні засоби – 400 000 гривень.
Основними напрямками використання коштів є:
1) будівництво приміщення (1-поверхового) загальною площею 150 кв.м.;
2) проведення ремонтних робіт;
3) закупівля торгівельно-холодильного та касового обладнання;
4) пошук, найм та підготовка персоналу;
5) підписання контрактів на закупівлю продовольчих товарів.
За попередніми оцінками близько 70% коштів підприємець використає на перших 4-х етапах.
Строк реалізації проекту до моменту відкриття магазину-не більше 20 місяців до поставки товарів на реалізацію.
З оцінками експертів у сфері роздрібної торгівлі, період повернення коштів та строк початку отримання валового прибутку становить 2-3 роки.
Тому підприємцю слід бути дуже уважним, розглядаючи різні пропозиції банків по наданню кредитних ліній чи одноразових кредитів, ураховуючи строк початку отримання доходів від реалізації.
Фінансова ефективність торгової діяльності в період із 2006 року по 2008 рік
буде досягнуто виходячи з таких припущень:
- суворе дотримання графіка фінансування будівельно-монтажних
робіт, передбачених проектом;
- упровадження всього запланованого комплексу заходів для
розвитку продовольчого магазину;
- ефективне проведення рекламної кампанії з метою притягнення
максимальної кількості споживачів магазину.
2.8. Показники рентабельності торгівельного підприємства.
У даному розділі автор пропонує розглянути основні економічні показники, які будуть оцінювати ефективність діяльності торгівельного підприємства. Автором буде запропоновані планові показники рентабельності починаючи з моменту повернення кредитних коштів.
Прибуток - це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. При ринковій економіці результати діяльності оцінюються системою показників, основним серед яких є рентабельність, обумовлена як відношення прибутку до одного з показників функціонування торгівельного підприємства.
При розрахунку рентабельності можуть бути використані різні показники прибутку. Це дозволяє виявити не тільки загальну економічну ефективність роботи підприємства, але й оцінити інші сторони його діяльності.
Нормою прибутку вважається показник рентабельності, обчислений процентним відношенням суми чистого прибутку до обсягу товарообігу або вартості всього капіталу.
Таблиця росту рівня прибутку торговельного підприємства на найближчі чотири роки прогнозує:
2006р. 2007р. 2008р. 2009р.
4% 6% 10% 18%
Розрахунок загальної економічної рентабельності (прибутковості) торгівельного підприємства виконується по формулі:
Ро = П/Т*100 (2.1)
де Р0  загальна економічна рентабельність господарської діяльності підприємства;
П - сума прибутку (валовий або чистої);
Т - обсяг товарообігу (без ПДВ).
Дана формула розрахунку застосовна й для визначення прибутковості капіталу (вкладених коштів) торгівельного підприємства: показник товарообігу треба замінити на показник капіталу. Перетворивши цю формулу шляхом множення й розподілу на показник товарообігу, одержимо два показники:
1) рентабельність товарообігу (продажів) і
2) оборотність капіталу:
Ро = П/ДО*Т/Т = П*Т/Т*ДО = П/Т*Т/До або Ро = Рт*Ок (2.2)
де Рт - рентабельність товарообігу (продажів);
Ок -оборотність капіталу підприємства (число оборотів).
У сучасних умовах торгівельні підприємства України досягають 15-20% рівня рентабельності торговельної діяльності. Стратегічним питанням підприємця із самого початку є прагнення до максимальної мінімізації постійних витрат і управлінню змінними витратами з метою досягнення максимально можливого рівня рентабельності.
Контроль за рівнем коштів, що витрачають, дозволить реалізувати в 2008-2009р. програму створення торгівельної мережі продовольчих магазинів у регіоні.
Рентабельність товарообігу (продажів) (Рт) відображає залежність між прибутком і товарообігом і показує величину прибутку, отриманий з одиниці проданого товару.
Оскільки бухгалтерський облік господарських операцій ведеться в грошовому виразі, то коефіцієнт рентабельності продажів, показує, який прибуток був отриманий з 1 тис. грн. проданих товарів. Чим більше прибуток, тим вище рентабельність товарообігу.
Коефіцієнт прибутковості продажів (П/Т) характеризує частку прибутку в товарообігу. По співвідношенню чистого прибутку й товарообігу можна більш точно судити про фінансовий результат діяльності торгівельного підприємства.
Оцінка чистої рентабельності продажів має довгостроковий характер, оскільки визначає рішення інвестора про вкладення коштів у капітал торгівельної фірми шляхом покупки її цінних паперів.
Показник рентабельності товарообігу називають комерційною маржею. Виражається вона у відсотках, і її величина коливається від 5 до 30% залежно від характеру й обсягу діяльності торгівельної фірми.
Число оборотів капіталу (Ок) відображає відношення товарообігу до величини капіталу підприємства. На основі цього показника можна визначити суму товарообігу на 1тис. грн. вкладеного капіталу. Чим вище обсяг товарообігу, тим більше число оборотів вкладеного капіталу. Цей показник можна сприймати як оборотність капіталу, оскільки він показує, скільки разів за даний період часу обертається кожна гривня вкладеного капіталу.
Регулювання загальної економічної рентабельності зводиться до впливу на обох складових її показників (рентабельність продажів й оборотність капіталу.
Для характеристики ефективності використання власного капіталу (Кс) :
Рк = П/Кс (2.3.)
Показник рентабельності власного капіталу (Рк) має важливе значення для акціонерів торгівельного підприємства. Він слугує критерієм оцінки рівня котирування акцій акціонерного торгівельного підприємства на фондовій біржі, цей показник дозволяє інвесторам оцінити потенційний доход від вкладення коштів в акції й інші цінні папери. На основі даного показника можна визначити період (число років) за які повністю окупаються кошти, вкладені в акціонерне торговельне підприємство (1/Рк).
Рентабельність виробничих фондів торгівельного підприємства визначається по співвідношенню суми прибутку (валового, чистого) і середньої вартості основних і матеріальних оборотних коштів, помножених на 100:
Рф = [П : (ОФ + МС) * 100], (2.4)
де Рф - рентабельність основних фондів, %;
П - сума прибутку (валового або чистого);
ОФ - середня вартість основних коштів (фондів);
МС - середня вартість матеріальних оборотних коштів.
Поряд з показниками товарообігу, капіталу, основних й оборотних коштів для розрахунку рівня рентабельності (коефіцієнтів) застосовуються й інші показники: витрати обороту, торгівельна площа, чисельність персоналу, кожний з яких підкреслює певний аспект результатів діяльності торгівельного підприємства.
Основні шляхи підвищення рентабельності торгівлі наступні:
- використання резервів зростання товарообігу;
- розширення прямих зв'язків із промисловістю;
- скорочення шляхів логістичного руху товарів;
- повне одержання від постачальників установлених основних і додаткових знижок, відшкодування від фінансових органів;
- впровадження нових форм організації й спеціалізації;
- економія витрат обороту, ліквідація не планованих втрат.
2.9 Опис функцій кадрового составу магазина
На перші 2 роки організаційна структура магазину може бути представлена у вигляді наступної схеми, яка відображає організаційну ієрархію організації.

Рисунок 2.2 - Органіграмма продовольчого магазину
1) Директор підприємства (він же власник) керує діяльністю підприємства, організує торгово-технологічний процес на основі дослідження й впровадження економічно обґрунтованих методів управління й прогнозування. У віданні директора перебуває забезпечення магазина кваліфікованими кадрами. Він провадить розміщення працівників з урахуванням вимог раціонального подолу праці, кваліфікації й психологічних особливостей працівників, стежить за підвищенням їхньої кваліфікації, створенням сприятливого мікроклімату в колективі, безпечних умов праці. Директор організує розробку стратегії розвитку підприємства й контролює ступінь її виконання. Вся діяльність директора спрямована на одержання прибутку, достатньої для самооплатності й самофінансування підприємства, на забезпечення високої культури обслуговування покупців, впровадження прогресивних форм торгівлі, удосконалювання технології торговельного процесу.
2) Заступник директора (начальник відділу постачання та закупівлі продовольчої продукції) організує роботу комерційної служби підприємства, безпосередньо укладає договори на поставку товарів, контролює дотримання працівниками правил торгівлі. Він повинен мати вище економічну освіту й великий досвід організації торгово-технологічного процесу. Перед здійсненням кожної угоди передбачається розрахунок її ефективності з наступним відстеженням прогнозних результатів. Він організує своєчасне складання заявок, замовлень, договорів, контролює надходження товарів від постачальників по термінах, якості, кількості й асортиментам відповідно до умов договору. Підготовляє претензії постачальникам за порушення умов договору; контролює стан реалізації товарів на підприємстві по товарних групах, дотримання правил роботи підприємства, розгляд скарг покупців і прийняття по них рішень.
Вишукує додаткові товарні ресурси, розробляє заходи, спрямовані на прискорення обіговість товарів, вживає заходів до недопущення наднормативних товарних запасів. Вони організує торговельну рекламу, виставки-продажі й інші заходи, спрямовані на стимулювання продажів.
3) Головний бухгалтер магазина здійснює організацію бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронністю власності. Забезпечує раціональну організацію обліку й звітності на підприємстві на основі максимальної централізації й механізації обліково-обчислювальних робіт, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку й контролю й т.д.
Основним інструментом матеріального стимулювання працівників виступають різного роду преміальні виплати: за основні результати господарської діяльності, за економію витрат энерго- і водних ресурсів, за підвищення якості торговельного обслуговування, за залучення додаткового контингенту покупців.
4) У кожному магазині такої площі працюють від 2 до 5 продавців. Директору потрібно починати працювати з 2-3 досвідченими продавцями, поступово підвищуючи кількість співробітників у сфері реалізації.
5) Допоміжний персонал -1-2 чоловіка.
2.10. Планові економічні показники підприємства у 2006-2007 рр.
У даному підрозділі автор наводить кількісно-вартісні показники, які є частиною бюджету магазину. Оскільки діяльність магазину не має минулих показників діяльності та плануються у 2006 р. відкриття торгівельної точки, таблиці не будуть мати порівняння планових та фактичних показників, а лише будуть відображати план керівництва по обсягам реалізації, доходам від торгівельної діяльності та інше.
Таблиця 2.8. – Кількість обладнання для магазину продовольчої продукції у торгівельному залі (75 кв.м.)
№ пп Обладнання Кількість, од. Довжина, м. Ширина, м. Кількість
полиць Площа устано-
вочна, кв.м. Коефіцієнт установки (план/2006)
1 Холодильне обладнання
(вітрини) 10 2 1,1 22 100%
2. Морозильні камери 3 1,5 1 4,5 100%
3. Вітрини та камери для морозива та заморожених продуктів 3 1,5 1 4,5 100%
4 Торгівельні вітрини (полиці) 10 2 1 20 100%
Автор запропонував у таблиці планові показники розміщення обладнання з оглядом на те, що фактичні показники установки та розміщення торгівельного обладнання будуть наявні не раніше, ніж через 3 місяці.
Таблиця 2.9 – Планові обсяги товарообігу у 2006-2007 рр.
№ пп. Місяці
½ 2006-2007 рр. Товарообіг план, грн./міс. Дії щодо виконання
планового товарообігу магазину
1 На 01.08.06 15000 Реклама у місцевих ЗМІ про відкриття магазину (виконання-6 місяців з моменту відкриття магазину).
Введення системи дисконтних карток.
Розробка мотиваційної програми щодо заохочування продавців до виконання плану реалізації продовольчих товарів
2 На 01.09.06 15500
3 На 01.10.06 16000
4 На 01.11.06 16500
5 На 01.12.06 17000
6 На 01.01.07 20000 Внесення коректив до системи дисконтних карток,;
Відкриття відділу оптового продажу;
Досягнення відповідного обсягу реалізації для отримання дисконтів на оптових продовольчих базах.
Підписання контрактів на поставку нових одиниць продовольчих товарів згідно з аналізом споживацьких переваг.
7 На 01.02.07 18000
8 На 01.03.07 18500/136500
6 На 01.04.07 19000
10 На 01.05.07 19500
11 На 01.06.07 20000
12 На 01.07.07 20500
13 На 01.08.07 21000
14 На 01.09.07 21500
15 На 01.10.07 22000
16 На 01.11.07 22500
17 На 01.12.07 23000
18 На 01.01.08 27000
Загалом за 18 місяців 331 000
На кожному етапі керівництву слід проводити аналіз діяльності магазину, аналіз поведінки кадрового складу, розробляти заохочувальні програми, спрямовані на підвищення зацікавленості персоналу у підвищенні лояльності покупців до даної торгівельної точки.
У 2006 року керівництво продовольчого магазину проведе аналіз прибутковості підприємства на базі наступної таблиці
Таблиця 2.10 - Аналіз прибутку підприємства за 2006р.
Показники Минулий місяць Відсоток
виконання плану Поточний місяць Відсоток
виконання плану Темп зростання обсягу реалізації Обсяг неякісної
бракованої продукції
План Факт План Факт
1) Валовий обсяг реалізації по місяцям
Після отримання фактичних даних керівництво торгівельного підприємства зможе розробити заходи щодо покращення ситуації у сфері збуту, переглянути структуру та якість роботи постачальників, оптимізувати логістичні потоки в рамках локальної торгівельної системи.
3. Технічне оснащення продовольчого магазина: постачальники обладнання для роздрібних продовольчих магазинів і мереж
Операційна діяльність продовольчого магазину неможлива без розробки проекту оснащення магазину торгівельним обладнанням та оптимізації розміщення торгівельного залу, адміністративних та складських приміщень.
Автор пропонує розділити загальну прощу магазину (150кв.м.) таким чином (рисунок 2.3):

Рисунок 2.3. – Схема розміщення приміщень в магазині
Діючими санітарними (Санпин 2.3.5.021-94 «Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі») і санітарно-епідеміологічними правилами (СП 2.3.6.1066-01 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій торгівлі й обороту в них продовольчої сировини й харчових продуктів») установлено, що об'єкти торгівлі можуть розміщатися як в окремо побудованому будинку, так й у прибудованих до житлових будинків приміщеннях і будинків іншого призначення приміщеннях, а також розміщатися на території промислових й інших об'єктів для обслуговування працівників цих організацій. У приміщеннях, прибудованих до житлових будинків і будинків іншого призначення, не допускається розміщати спеціалізовані рибні й овочеві магазини, а також магазини, площею більше 1000 кв.м.
При цьому технічними нормативами не передбачається мінімальних обмежень до площі торговельних підприємств, що реалізують продовольчі товари.
Торговельне обладнання буває трьох видів: холодильне, касове й так назване, сухе, тобто стелажі. Вибирається воно виходячи із двох міркувань. Перше - запланований обіг. Відповідно до статистики, у середньому в обіг вкладається 30-40% від коштів, витрачених на відкриття магазину. Передбачуваний денний оборот потрібно розділити на середню ціну товару. Виходить кількість товарних одиниць, що ви будете продавати щодня. Цю цифру треба збільшити на теоретично усереднену площу, займану товаром на полку. Тепер можна порахувати, скільки полиць буде потрібно.
Фахівці радять приділити особливу увагу холодильним агрегатам. Убудовані холодильні апаратури має дві неприємні особливості: підвищує температуру в приміщенні й може стати джерелом неприємних запахів. Для магазинів самообслуговування ідеальний варіант — виносне обладнання. Звичайно, для мінімаркету це задоволення не з дешевих. Але в боротьбі за покупця кожний на перший погляд незначний нюанс може стати вирішальним.
У той момент, коли по замовленому проекту підбирається, установлюється й налагоджується встаткування, можна приступати до наступного етапу - бізнес-процесів й вітрин.
Сучасне роздрібне підприємство не може приступати до роботи без чітко прописаних й організованих бізнес-процесів. Для невеликого магазинчика цілком достатньо, якщо хазяїн опише їх сам. Коли мова йде про магазин самообслуговування площею більше 200 кв. м, має сенс купити стандартний пакет регламентуючих документів для роботи (1–2 тис. дол.).
Ступінь контакту персоналу із клієнтом максимальна, і, якщо продавець робить помилку, вона миттєво викликає відповідну реакцію у людей, які до прийшли у магазин. Ідуть у першу чергу самі багаті клієнти. Нашкодити може й злодійство, і банальне псування товару. А рівень збитку не компенсувати ніякими штрафними санкціями. Висновок один: доведеться відбудовувати технологію, що допоможе звести всі ризики до мінімуму. Тому має сенс заздалегідь прописати всі бізнес-процеси. Принаймні, скласти посадові інструкції, правила трудового розпорядку, які потім довести до відома майбутнього персоналу. Після цього можна набирати й готувати співробітників. За 2-3 дні до відкриття бажано вивести майбутніх працівників у торговельний зал, щоб вони пройшли там тренінг продажів, поспілкувалися з мерчандайзерами, клієнтами й т.д.
Дуже важливо приділити особливу увагу вітрині, адже це безкоштовна реклама магазина. Вона повинна бути яркою, що читає і ясно говорити про те, що магазин пропонує покупцям. Якщо важливий конкурентний фактор - низькі ціни, то вітрину варто зробити аскетичною, із чітким повідомленням, на який товар сьогодні дається знижка. Якщо ж магазин позиціюється як гастрономічна крамниця, у якій пропонуються тільки самі свіжі й кращі продукти, то вітрина повинна бути оформлена з використанням натуральних тонів, матеріалів і т.д.
1) Продукція компанії EURO'CRYOR
Всі вироблені заводом моделі підрозділяються на 2 основні групи: серійні вітрини й вітрини "на замовлення" (так називані "традиційні"). Не випадково в назві фірми присутня підзаголовок "La refrigerazione su misura", що означає буквально "охолодження по розміру».
Серійні вітрини виготовляються в 5 типових довжинах від 1250 до 3750 мм, поставляються в певній комплектації й мають свій набір опцій. Будь-яка серійна модель може поставлятися як з убудованим агрегатом, так і розраховуючи на виносний холод, деякі моделі мають кутові модулі.
Можливості вітрин, що виготовляють заводом на замовлення, практично необмежені. Стандартний крок довжини становить усього 330 мм, що саме по собі дає більшу волю проектувальникам торгівельних залів, а при необхідності прилавок можна "вписати" у відведене йому простір з точністю до сантиметра. Вітрини EURO'CRYOR можуть "обходити" колони, які так часто створюють додаткові проблеми для дизайнерів.
Вітрини можна виготовляти з охолоджуваними кутами в 90 й 45 градусів, а деякі моделі мають округлені кути зі сферичними стеклами в 90, 45 і навіть 22,5 градуса. Такий радіус дозволяє створювати незвичайні круглі прилавки.
Традиційні вітрини можуть мати середньотемпературні й низькотемпературні секції, секції з контактним охолодженням, з підігрівом або нейтральні. Вони розраховані в основному на виносний холод.
Ще одна особливість вітрин EURO'CRYOR - це відсутність обмежень по кольорах. Весь каталог квітів RAL до послуг клієнта, що забезпечує колірну гармонію в приміщенні.
Головна характеристика виробництва - виготовлення вітрин "по розміру".
Стратегія виробництва, обрана заводом Euro'Cryor - це принцип "Custom-made", тобто проектування й виробництво вітрин з максимальним обліком запитів і вимог клієнтів відносно дизайну й функціональності. Результат цієї роботи втілюється в граничній гнучкості виробів у всьому, що стосується форми, кольорів, конфігурації ліній, при абсолютній гарантії найвищого рівня якості.
При виготовленні прилавків використовуються верстати для лазерного різання з автоматичним завантаженням і розвантаженням, які забезпечують високу точність обробки листової сталі на всіх етапах, аж до готового виробу.
Лазерні верстати управляються програмами комп'ютерного дизайну CAD-CAM прямо з технічного відділу через модем, що забезпечує максимально точне виконання проекту в процесі реалізації.
На противагу комп’ютеризованому проектуванню й максимально автоматизованому різанню й штампуванню деталей, зборка виконується винятково вручну, як того вимагає традиція, оскільки застосування ручної праці досвідченого майстра забезпечує висока якість виробу й привносить у нього індивідуальність.
2) Виробниче об'єднання «РОСС»
РОСС - виробниче об'єднання, що динамічно розвивається багатогалузевим чином.
Сьогодні діяльність підприємства ведеться по напрямках: виробництво торговельного обладнання для магазинів і супермаркетів, теплового обладнання, приладів газового контролю й оригінального харчового обладнання.
Протягом 14 років компанія розробляє й випускає високорентабельне обладнання для харчової промисловості. Зараз перелік обладнання, що випускає, нараховує понад 300 найменувань.
Харківська компанія "РОСС" - багатопрофільне підприємство, до якого входить: "Харківський завод агрегатних верстатів", Харківське досвідчене конструкторське бюро автоматики "Химавтоматика" і торговельні представництва у всіх великих містах України.
Компанія має багаторічний досвід роботи на ринку України, як найбільший виробник теплового, холодильного, харчового обладнання, а також приладів газового контролю.
Партнерами компанії є більше 200 фірм, державних організацій, приватних підприємців.
Пріоритетними й перспективними напрямками діяльності компанії є виробництво й реалізація теплового, холодильного й харчового встаткування. У цей час "РОСС" - один із провідних виробників цих видів обладнання на українському ринку. Для прикладу можна привести широкий спектр опалювального обладнання, що випускає, що дозволяє задовольнити практично будь-які потреби клієнтів.
У компанії постійно ведеться робота з удосконалювання серійних виробів і розробці перспективних моделей. Основна увага при проектуванні й виробництві обладнання компанія "РОСС" приділяє якості виробів, що випускають. Фахівці конструкторських відділів орієнтуються на відповідність характерис


Другие работы по теме: