Contribution to International Economy

  • Функції самостійних занять фізкультурою
ЗМІСТ:
Вступ ………………………………………………………………………………2
Функції самостійних занять фізкультурою ……………………………………..4
Планування й керування самостійними заняттями …………………………….7
Висновок …………………………………………………………………………15
Список використаної літератури ………………………………………………16




















Вступ
Соціальні й медичні заходи не дають очікуваного ефекту в справі збереження здоров'я людей. В оздоровленні суспільства медицина пішла головним чином шляхом "від хвороби до здоров'я", перетворюючись усе більше в чисто лікувальну, госпітальну. Соціальні заходи спрямовані переважно на поліпшення середовища перебування й на предмети споживання, але не на виховання людини. 
Найбільш виправданий шлях збільшення адаптаційних можливостей організму, збереження здоров'я, підготовки особистості до плідної трудової, суспільно важливої діяльності - заняття фізичною культурою й спортом.
Сьогодні ми навряд чи знайдемо освічену людину, що заперечувала би велику роль фізичної культури й спорту в сучасному суспільстві. У спортивних клубах, незалежно від віку, займаються фізичною культурою мільйони людей. Спортивні досягнення для переважної більшості з них перестали бути самоціллю. Фізичні тренування стають каталізатором життєвої активності, інструментом прориву в область інтелектуального потенціалу й довголіття. Технічний процес, звільняючи працівників від виснажливих витрат ручної праці, не звільнив їх від необхідності фізичної підготовки й професійної діяльності, але змінив завдання цієї підготовки.
Багато хвороб дорослих формуються в дитинстві, а часом - в утробі матері. Стан здоров'я й фізична здібність визначають не тільки сьогодення, але й майбутнє здоров'я населення нашої країни, його резервні функціональні можливості й стійкість імунної системи до захворювань.
Одна із причин у тому, що нині державні форми роботи з фізичної культури й спорту з населенням у нашій країні закінчуються одночасно із закінченням навчального закладу. Чи погано, чи добре, але починаючи з дитячої поліклініки, ясел, дитячого садку, школи, технікуму, вузу тут проводяться планові, включені в навчальні програми заняття фізичною підготовкою під постійним медичним контролем. Багато молоді на тому або іншому рівні займаються масовим спортом факультативно, у шкільних або вузівських секціях. Але стоїть їм вийти в самостійне життя, як всі організаційні форми закінчуються. Виключення становлять лише ті, хто присвячує себе спорту вищих досягнень. 
Фізична культура й спорт - одні з реальних, перевірених життям факторів збереження й зміцнення здоров'я всіх верств населення. У даній роботі буде освітлене питання особливостей планування й проведення самостійних занять фізкультурою.























Функції самостійних занять фізкультурою
Безконтрольні заняття фізкультурою й спортом, незнання основних принципів фізичного виховання, невміння тих, хто займається, визначити ступінь своєї утоми, вчасно зробити самостійний масаж, сходити в парну лазню, підібрати прийнятний режим дня, можуть принести не стільки користь, скільки шкоду.
Формування людини на всіх етапах її еволюційного розвитку проходило в нерозривному зв'язку з активною м'язовою діяльністю. Організм людини розвивається в постійному русі. Сама природа розпорядилася так, що людині необхідно розвивати свої фізичні здатності.
Дитина ще не народилася, а її майбутній розвиток уже взаємозалежний з руховою активністю. Потреба в русі є характерною рисою зростаючого організму. На жаль, доросла людина відчуває значно меншу потребу в рухах, чим дитина. Але рух необхідний, як їжа й сон. Недолік їжі й сну вловлюється організмом, викликаючи цілий комплекс тяжких відчуттів.
Рухова ж недостатність проходить зовсім непоміченою, а нерідко супроводжується навіть почуттям комфорту. При дефіциті рухової активності знижується стійкість організму до застуди й дії хвороботворних мікроорганізмів. Особи, що ведуть малорухомий спосіб життя, частіше страждають захворюваннями органів подиху й кровообігу.
Зниження рухової активності в сполученні з порушенням режиму харчування й неправильний спосіб життя приводить до появи надлишкової маси тіла за рахунок відкладення жиру в тканинах.
Величезна кількість людей різного віку займаються фізичною культурою для того, щоб поліпшити самопочуття, зміцнити здоров'я, стати сильними, спритними, витривалими, мати струнку фігуру, добре розвинені м'язи. Заняття фізичною культурою - це як би компенсація за те, що ми позбавлені таких природних фізичних дій, як біг, стрибки, плавання, ходьба.
Виконуючи фізичні вправи, людина попадає в світ нових відчуттів, позитивних емоцій, бадьорість, життєрадісність, почуває приплив сил.
Медичною наукою встановлено, що систематичні заняття фізичною культурою, дотримання правильного рухового й гігієнічного режиму є потужним засобом попередження багатьох захворювань, підтримки нормального рівня діяльності й працездатності організму.
При виконанні фізичних вправ від працюючих м'язів, суглобів і зв'язувань у центральну нервову систему, зокрема, у кору головного мозку, надходить велика кількість сигналів, які, у свою чергу, із центральної нервової системи направляються до всіх внутрішніх органів - до серця, легенів, м'язам. Відбувається частішання серцевої діяльності й подиху, збільшується швидкість струму крові по судинах, підвищується артеріальний тиск, підсилюється обмін речовин. Ступінь зміни діяльності внутрішніх органів залежить від характеру роботи; чим складніше й інтенсивніше м'язовий рух, тим більше виражені зміни внутрішніх органів.
Регулярні заняття фізичними вправами, особливо в сполученні з дихальною гімнастикою, підвищують рухливість грудної клітки й діафрагми. У людей, що займаються, подих стає більш рідким й глибоким, а дихальна мускулатура стає більш міцною й витривалою. При глибокому й ритмічному подиху відбувається розширення кровоносних судин серця, у результаті чого поліпшується харчування й постачання киснем серцевого м'яза.
Під впливом регулярних занять фізичними вправами м'язи людини збільшуються в обсязі, стають більш сильними, підвищується їхня пружність; у м'язах у кілька разів збільшується число функціонуючих капілярів, які в стані спокою перебувають у тихому положенні й через них кров не проходить. При м'язових скороченнях капіляри відкриваються, у них починається посилений рух крові. У результаті цього зменшується венозний застій, збільшується загальна кількість циркулюючої крові й поліпшується доставка кисню до органів і тканин.
Від того, як і скільки ми рухаємося, у значній мірі залежить стан нашого здоров'я. Крім того, вплив рухової активності на наш настрій і розумову працездатність часто буває більший, ніж здається на перший погляд. Необхідні самостійні систематичні заняття фізичною культурою й спортом. Щоденна порція фізичних вправ повинна стати для нас такою же необхідністю, як ранковий туалет, як чищення зубів. Але ми повинні знати, що для нормального функціонування організму кожній людині необхідний певний мінімум рухомої активності.

























Планування й керування самостійними заняттями
Не дуже давно фахівці визначили, скільки часу потрібно відводити жінкам фізичним вправам, щоб досягти захисного ефекту. Ці вимоги були вироблені в результаті багаторічної дослідницької роботи. Виявляється, потрібно не так вже багато. 
От три головних принципи, які легко запам'ятати: тренуйтеся через день або хоча б три рази в тиждень, тренуйтеся безупинно протягом 20 хвилин, тренуйтеся енергійно, але стежте за своїм подихом. 
Мінздрав визначив мінімальну норму тижневого обсягу рухової активності – вісім годин. Треба пам'ятати: заняття фізичною культурою - не разовий захід, не місячник, це цілеспрямоване, вольове, регулярне фізичне самовиховання протягом всього життя.
Існують три форми самостійних занять:
Щоденна ранкова гімнастика.
Щоденна фізкультурна пауза.
Самостійні заняття фізкультурою й спортом не рідше, ніж 2-3 рази в тиждень.
Важливу роль грає також щоденне застосування різних процедур, що гартують (обтирання, обливання, купання).
Ранкова гімнастика (зарядка) прискорює приведення організму в працездатний стан, підсилює струм крові й лімфи у всіх частинах тіла й учащає подих, що активізує обмін речовин і швидко видаляє продукти розпаду, що нагромадилися за ніч. Систематичне виконання зарядки поліпшує кровообіг, зміцнює серцево-судинну, нервову й дихальну системи, поліпшує діяльність травних органів, сприяє більш продуктивній діяльності кори головного мозку. 
Регулярні ранкові заняття фізичними вправами зміцнюють руховий апарат, сприяють розвитку фізичних якостей, особливо таких, як сила, гнучкість, спритність. Крім того, під час ранкової гімнастики можна освоювати техніку багатьох спортивних вправ; зарядка дозволяє перебороти гіподинамію, властиву сучасній людині, зміцнити здоров'я, підвищити фізичну й розумову працездатність.
При проведенні ранкової гімнастики варто дотримуватися певних гігієнічних правил: по можливості зарядку рекомендується проводити цілий рік на відкритому повітрі, що дає найбільший ефект. При виконанні її в приміщенні необхідно добре провітрити кімнату, робити зарядку при відкритому вікні або кватирці. Комплекс вправ варто виконувати в легкому спортивному одязі. Ефективність ранкової гімнастики залежить від підбора вправ, дозування навантажень й інтенсивності виконання вправ.
Тривалість зарядки залежить від ступеня фізичної підготовки тих, хто займаються. У комплекси ранкової гімнастики варто включати вправи для всіх груп м'язів, вправи на гнучкість і рухливість, дихальні вправи. Не рекомендується виконувати вправи статичного характеру, зі значними обтяженнями, на витривалість. Обсяг навантаження і її інтенсивність повинні обмежуватися й бути значно менше, ніж у денних тренуваннях. Вправи, як і вся зарядка, не повинні викликати стомлення.
При виконанні ранкової гімнастики рекомендується дотримуватися певної послідовності виконання вправ: повільний біг, ходьба, вправа типу "потягування" із глибоким подихом, вправи на гнучкість і рухливість для рук, шиї, тулуба й ніг, силові вправи без обтяжень або з невеликими обтяженнями для рук, тулуба й ніг, різні нахили й випрямлення, у положенні стоячи, сидячи, лежачи, присідання на одній і двох ногах; легкі стрибки або підскіки - 20-36 секунд, повільний біг і ходьба, вправи на розслаблення із глибоким подихом.
При складанні комплексів ранкової гімнастики й їхньому виконанні рекомендується навантаження на організм підвищувати поступово, з найбільшим навантаженням у середині й у другій половині комплексу. До кінця виконання комплексу вправ навантаження знижується, і організм приводиться в порівняно спокійний стан.
Під час виконання комплексу вправ ранкової зарядки велике значення надається правильному виконанню подиху. Під час виконання вправ рекомендується сполучати вдих і видих з рухами.
Вдих рекомендується сполучати з розведенням рук у сторони або з підніманням їх нагору, з потягуванням, з випрямленням тулуба після нахилів, поворотів і присідань.
Видих виробляється при опусканні рук униз, під час нахилів, поворотів тулуба, при присіданнях, почерговому підніманні ніг уперед маховими рухами. Дихати треба тільки через ніс або одночасно через ніс і рот.
Оздоровчий біг є однією з найкращих і доступних форм занять фізичною культурою. Завдяки природності й простоті рухів, можливостям проводити тренування практично в будь-яких умовах й у процесі занять домагатися значного розширення функціональних можливостей, біг в останні роки став масовим захопленням у багатьох країнах світу. Щоб підвищити ефективність занять, необхідно освоїти раціональну техніку, навчитися правильно, дозувати тривалість і швидкість перегону.
Помилки в техніці перегону можуть викликати хворобливі відчуття відділових м'язових груп, сухожиль, суглобів ніг, спини. Щоб уникнути цих явищ, необхідно правильне виконання бігових рухів, а також наявність спортивного взуття із пружною підошвою. Тулуб при бігу тримається прямо або має незначний нахил уперед, плечі опущені й розслаблені, руки без напруги рухаються вперед - назад, нога ставиться на ґрунт м'яко, що загрібає рухом на зовнішній звід стопи. Якщо це викликає труднощі, можна здійснювати постановку стопи з п'яти з наступним перекатом на носок. Нога повинна торкатися полу в 20-25 сек. поперед проекції центра ваги. Уникайте "натікання" на ногу або "ударної" постановки ноги. Біговий крок повинен бути легким, що пружинить, з мінімальними вертикальними й бічними коливаннями. Тривалість і швидкість перегону визначається залежно від рівня підготовки й поставлених завдань: поліпшення функціональної підготовки або досягнення певних результатів. Досвід показує, що, тренуючись 3-4 рази в тиждень навіть із мінімальним обсягом навантажень можна домогтися істотного поліпшення функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
Заняття оздоровчим бігом бажано проводити в парку, у сквері, лісі, на стадіоні, набережній або тихій вулиці. Не рекомендується бігати по дорогах і міських вулицях з інтенсивним рухом транспорту, де в повітрі втримується велика кількість шкідливих вихлопних газів.
Приступаючи до занять, для контролю над дистанцією весь маршрут потрібно розбити на відрізки по 50-100 м. Зробити це просто за допомогою кроків. На початку новачкам зручно проводити заняття на біговій доріжці стадіону, де легко здійснювати контроль над дистанцією.
Фізичне навантаження викликає частішання пульсу. Між інтенсивністю фізичної активності й величиною пульсу є пряма залежність - чим інтенсивніше навантаження, тим частіше пульс. Тому для контролю за інтенсивністю фізичного навантаження варто навчитися самостійно визначати пульс.
Найкраще визначати пульс в області сонної артерії. Пульс виміряється відразу після закінчення перегону, ходьби або гімнастичної вправи. Показник пульсу за 10 сек. множиться на 6. Наприклад, якщо відразу після закінчення перегони пульс за 10 сек. становив 22, значить пульс дорівнює 132 ударів у хвилину.
З перших занять оздоровчим бігом треба послідовно й терпляче вчитися правильно дихати. Опанувати технікою правильного подиху повинна кожна людина.
У спокої й, особливо під час перегону при неправильному подиху утруднюється кровообіг, тому що повною мірою не включається в роботу "дихальний насос", знижується рівень насичення крові киснем, порушується обмін речовин.
Правильно дихати - це, виходить, дихати вільно, глибоко, включаючи в роботу всі дихальні м'язи. Особливе значення для людини має подих через ніс. Людина завжди повинна намагатися дихати через ніс.
За допомогою носового подиху можна контролювати величину фізичного навантаження. Якщо під час оздоровчого бігу дихати через ніс неможливо й доводиться дихати через рот, виходить, навантаження на організм є вище, чим допущене. У цьому випадку необхідно знизити швидкість перегону. Якщо після зниження швидкості перегону дихати через ніс все-таки важко, то варто перейти на ходьбу.
У деяких людей подих через ніс викликає значні перешкоди, особливо під час фізичного навантаження. У цьому випадку під час перегону можна дихати через ніс і напіввідчинений рот одночасно.
Фізичні вправи - це тільки елемент оздоровчих заходів. Усім, хто займається оздоровчим бігом, потрібно обов'язково знати й дотримуватися правил особистої гігієни. Дотримання правил особистої гігієни сприяє підвищенню ефективності занять. Особиста гігієна містить у собі - гігієну одягу й взуття, раціональний режим дня, догляд за порожниною рота й тілом, відмова від шкідливих звичок.
Одяг для занять оздоровчим бігом повинен бути зручним, легким, у міру теплим, не стискуючи рухів. Крім того, він повинен бути повітропроникним, еластичним й володіти незначною вологостійкістю. Спортивний синтетичний одяг украй шкідливий, тому що він створює на поверхні тіла статичне електричне поле, тим самим, погіршуючи гігієнічні умови занять.
Спортивне взуття повинне бути легким, міцним, зручним, еластичним, відповідати розміру ноги й добре захищати стопу від ушкоджень. Не можна користуватися тісним взуттям, тому що при цьому порушується кровообіг, що сприяє підвищенню пітливості й охолодженню ніг, відбувається дефорація стопи, утворюються потертості й мозолі. При необхідності у взуття вкладають повстяні, хутряні, фетрові або поролонові устілки. Займатися оздоровчим бігом можна уранці або ввечері.
Якщо заняття проводяться уранці, то перед їхнім початком необхідно вмитися й почистити зуби. Вечірні заняття повинні проводитися не раніше, ніж через 1,5-2 години після прийому їжі й не пізніше чим за 1-2 години до сну. Проводити заняття на свіжому повітрі можна при температурі повітря не нижче -20° С. При більш низькій температурі доцільно провести заняття в приміщенні, замінивши біг гімнастичними вправами й бігом на місці. Після кожного заняття через 10-15 хв. потрібно прийняти душ, що заспокоює нервову систему, очищає шкіру, поліпшує кровообіг.
Щоденне застосування гарячого душу з милом не рекомендується, тому що це приводить до знежирення, сухості шкіри. Не рекомендується після занять приймати холодний душ. Холодний душ без попереднього загартовування організму може викликати простудні захворювання.
Із самого початку занять оздоровчим бігом необхідно вчитися пізнавати себе, аналізувати причини своєї бадьорості або млявості, поганого або гарного самопочуття, тобто проводити самоконтроль.
Показники самоконтролю бажано заносити в щоденник, який потрібно вести щодня, включаючи дні відпочинку. Прийоми самоконтролю повинні бути простими й доступними. У нього повинні входити: сон, апетит, бажання займатися бігом, порушення режиму, пульс, маса тіла. Всі ці аспекти повинні враховуватися при самостійних заняттях, тому що це допоможе простежити ефективність або неефективність занять.
Займатися бігом не можна тим, хто страждає такими захворюваннями, як серцева недостатність, стенокардія, гіпертонічна хвороба, серцеві пороки, бронхіальна астма, хронічний бронхіт. У кожному разі необхідно порадитися з лікарем-фахівцем.
Існує багато різних програм заняття оздоровчим бігом, кожне з яких має свої переваги й недоліки. Тому, перш ніж приступити до самостійних занять, варто вивчити пропоновані нижче програми й вибрати одну з них залежно від підлоги, віку, професії, стану здоров'я, індивідуальних особливостей.
Ритмічна гімнастика впливає на організм, підвищує можливості серцево-судинної системи, розвиває гнучкість, силу й координацію рухів, поліпшує фігуру й поставу. Комплекси ритмічної гімнастики можна виконувати вдома під сучасну темпову танцювальну музику, краще перед дзеркалом. Одяг для дівчини - купальник або шорти й майка, для юнаків - труси й майка.
Планування самостійних занять фізичними вправами спрямовано на досягнення єдиної мети, що стоїть перед людьми всіх медичних груп, - збереження гарного здоров'я, підтримка високого рівня фізичної й розумової працездатності.
Позитивного результату в заняттях фізичною культурою можна домогтися тільки при багаторічних безперервних заняттях, заснованих на обліку закономірностей розвитку організму й особливостей виду занять (виду спорту). При плануванні й проведенні багаторічних занять за основу береться річний тренувальний цикл.
Керування самостійними тренувальними заняттями полягає у визначенні стану здоров'я, рівня фізичної, спортивної підготовленості занять на кожному відрізку часу, і відповідно до результатів цього визначення в коректуванні різних сторін занять із метою досягнення їхньої найбільшої ефективності.
Для здійснення керування процесом самостійного тренування необхідно проведення ряду заходів зміцнення мети занять. Метою можуть бути: зміцнення здоров'я, загартовування організму й поліпшення загального самопочуття, підвищення рівня фізичної підготовленості.
Правила організації й гігієни самостійних занять фізичною культурою містять у собі, насамперед здоровий спосіб життя, раціональний режим дня, дотримання особистої гігієни, міри профілактики спортивного травматизму й загартовування, крім того, необхідно підтримувати гарний санітарний стан місць занять, спортивного одягу й взуття, а також знати основний характер впливу застосовуваних вправ на організм людини. Рекомендується також вміти користуватися деякими засобами, що відновлюють, такими, як парна лазня й масаж або самостійний масаж.
Причинами захворювань і травматизму, пов'язаних з фізичними вправами, є порушення їхнього гігієнічного забезпечення, нераціональна методика й організація занять, неповноцінне матеріально-технічне забезпечення й незадовільний стан здоров'я. 
Профілактика негативних явищ вимагає виконання ряду умов. Наприклад, займатися фізичними вправами бажано в той самий час доби, не раніше, ніж через 1,5-2 години після їжі, у відповідній спортивній формі. Необхідно дотримуватися поступовість у розучуванні нових складних вправ й у збільшенні їхньої кількості. Взуття, одяг і спортивний інвентар повинні відповідати можливостям і віку, а також погодним умовам. Неприпустимі заняття в період хвороби, у стані значного стомлення або нездужання. Дуже важливо дотримуватися правил особистої гігієни, особливо чистоту тіла.
Рекомендуються заняття фізичними вправами завжди проводити на відкритому повітрі, повністю використати фактори загартовування - сонце, свіже повітря.

















Висновок
Тисячі років людство шукало чудесний еліксир життя, відправляючи казкових героїв у далекі подорожі за тридев'ять земель. А він виявився набагато ближче - це фізична культура, що дає людям здоров'я, радість, відчуття повноти життя. Сучасний фахівець повинен бути загартованою, фізично культурною людиною. Будувати себе, своє здоров'я за графіком важко. Але якщо це вдається, то вдається й все інше.
Заняття фізичною культурою й спортом сьогодні проходять не тільки в нових соціально-економічних умовах, але й при навколишньому середовищі, що змінилося, підвищених стресах, що ускладнилися, появі нових технологій в устаткуванні й екіпіруванні. Весь цей комплекс факторів впливає на організм і має потребу у вивченні.


















Список використаної літератури
Куценко Г.И., Ю. В. Новиков Ю.В. Книга о здоровом образе жизни. - СПб., 1997.
Лещинский Л.А. Берегите здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 2000.
Настольная книга учителя физической культуры. / Под ред. Л.Б. Кофмана. - М.: Физкультура и спорт, 1998.
Педагогика. / Под ред. В.В. Белорусовой, И.Н. Решетень. - М.: Физкультура и спорт, 1999.
Психология. / Под ред. В.М. Мельникова. - М.: Физкультура и спорт, 2000.
Советская система физического воспитания. / Под ред. Г.И. Кукушкина. - М.: Физкультура и спорт, 1975.




Другие работы по теме: